1
І був Божий ковчег у филистимській землі сім місяців.
2
І покликали филистимляни жерців та ворожбитів, говорячи: Що робити з Господнім ковчегом?
Скажіть нам, як відіслати його на його місце?
3
А ті сказали: Якщо ви відсилаєте ковчега Ізраїлевого Бога, то не відсилайте його порожньо, але конче принесіть Йому жертву за провину, тоді будете вилікувані, і ви пізнаєте, чому не відступає Його рука від вас.
4
І ті спитали: Яка ж та жертва за провину, що ми принесемо Йому?
А ті відказали: За числом филистимських володарів п'ять золотих болячок та п'ять золотих мишей.
Бо одна пораза для всіх вас та для ваших володарів.
5
І зробіть подоби ваших болячок та подоби ваших мишей, що вигублюють землю, і воздайте славу Ізраїлевому Богові, може Він полегчить Свою руку з-над вас і з-над ваших богів та з-над вашого краю.
6
І чого ви будете робити запеклими свої серця, як робили запеклим серце своє Єгипет та фараон?
Чи ж не тоді, як Він чинив дивні речі з ними, не відпустили їх, і вони пішли?
7
А тепер візьміть, і зробіть одного нового воза, і візьміть дві дійні корові, що на них не накладалося ярма, і запряжіть ті корови до воза, а їхні телята відведете від них додому.
8
І візьмете Господнього ковчега, та й поставите його на воза, а золоті речі, що ви принесете Йому жертвою за провину, покладете в скрині збоку її.
І відпустите його, і він піде.
9
І побачите: Якщо він увійде до Бет-Шемешу дорогою до своєї границі, він зробив нам це велике зло.
А якщо ні, то пізнаємо, що не його рука доторкнулася нас, випадок то був нам.
10
І зробили ті люди так.
І взяли вони дві дійні корові, і запрягли їх до воза, а їхніх телят замкнули вдома.
11
І поставили вони Господнього ковчега на воза, і скриню, і золоті миші, і подоби їхніх болячок.
12
І корови пішли просто дорогою до Бет-Шемешу.
Ішли вони однією битою дорогою та все ревли, і не відхилялися ні праворуч, ні ліворуч.
А филистимські володарі йшли за ними аж до границі Бет-Шемешу.
13
А люди Бет-Шемешу жали пшеницю в долині.
І звели вони очі свої та й побачили ковчега, і зраділи, що побачили!
14
А віз увійшов на поле бетшемешанина Ісуса, та й став там, а там був великий камінь.
І вони накололи дров із воза, а корів принесли цілопаленням для Господа.
15
А Левити зняли Господнього ковчега та скриню, що була з ним, що в нім були золоті речі, та й поставили при великому камені.
А люди Бет-Шемешу принесли цілопалення, і приносили того дня жертви для Господа.
16
А п'ять филистимських володарів бачили це, і вернулися того дня до Екрону.
17
А оце ті золоті болячки, що филистимляни звернули Господеві жертвою за провину: одна за Ашдод, одна за Газу, одна за Ашкелон, одна за Ґат, одна за Екрон.
18
А золоті миші були за числом усіх филистимських міст п'ятьох володарів, від міста твердинного й аж до безмурного села, і аж до великого каменя, що на ньому поставили Господнього ковчега, і він знаходиться аж до цього дня на полі бет-шемешанина Ісуса.
19
І вдарив Господь людей Бет-Шемешу, бо вони заглядали в Господній ковчег.
І вибив Він між народом п'ятдесят тисяч чоловіка та сімдесят чоловіка.
І був народ у жалобі, бо Господь ударив народ великою поразкою.
20
І сказали люди Бет-Шемешу: Хто зможе стати перед лицем Господа, Того Бога Святого?
І до кого Він піде від нас?
21
І вони послали послів до мешканців Кір'ят-Єаріму, говорячи: Филистимляни вернули Господнього ковчега.
Зійдіть, знесіть його до себе.