1
Вісімнадцятого року царя Єровоама та зацарював Авійя над Юдою.
2
Три роки царював він в Єрусалимі.
А ім'я його матері Міхая, дочка Уріїла з Ґів'ї.
І війна точилася між Авійєю та між Єровоамом.
3
І зачав Авійя війну з військом хоробрих вояків, чотири сотні тисяч вибраних мужів, а Єровоам приготовився до війни з ним з вісьмома сотнями тисяч вибраних мужів, хоробрих вояків.
4
І встав Авійя з-над гори Цемараїм, що в Єфремових горах, та й сказав: Послухайте мене, Єровоаме, та ввесь Ізраїлю!
5
Чи ж не вам знати, що Господь, Бог Ізраїлів, дав Давидові царство над Ізраїлем навіки, йому та синам його, соляною умовою?
6
Та встав Єровоам, Неватів син, раб Соломона, Давидового сина, і збунтувався на пана свого.
7
І зібралися до нього люди пусті, нікчемні, і стали міцніші від Рехав'ама, Соломонового сина.
А Рехав'ам був юнак та м'якосердий, і не був сильним проти них.
8
А тепер ви говорите, щоб бути сильними проти Господнього царства в руці Давидових синів, а вас велика кількість, і з вами золоті тельці, яких Єровоам понароблював вам за богів.
9
Чи ж ви не повиганяли Господніх священиків, Ааронових синів, та Левитів?
І понаставляли ви собі священиків, як ставлять народи цих країв, кожен, хто прийде, щоб посвятитися молодим бичком та сімома баранами, то стає священиком для того, що не є Богом.
10
А ми, Бог наш Господь, і ми не полишили Його, а наші священики, що служать Господеві, це Ааронові сини, а Левити при службі.
11
І ми приносимо Господеві цілопалення кожного ранку та кожного вечора, і запашне кадило, і укладання хліба на чистому столі, і золотий свічник та лямпади його, щоб запалювати кожного вечора, бо ми стережемо службу Господа, нашого Бога, а ви полишили Його!
12
І ось з нами на чолі Бог, і священики Його, і голосні сурми, щоб сурмити на вас.
Ізраїлеві сини, не воюйте з Господом, Богом вашим, бо вам не поведеться!
13
А Єровоам вирядив засідку, щоб пішла позад них, і були вони перед Юдою, а засідка позад них.
14
І обернулися юдеї, аж ось у них бій спереду та ззаду!
І кликали вони до Господа, а священики сурмили в сурми
15
І закричали юдеї.
І сталося, як юдеї закричали, то Бог ударив Єровоама та всього Ізраїля перед Авійєю та перед Юдою.
16
І повтікали ізраїльтяни перед Юдою, і Бог дав їх в їхню руку.
17
І вдарили в них Авійя та народ його великою поразою, і попадали трупи з Ізраїля, п'ять сотень тисяч вибраних мужів!
18
І впокорилися Ізраїлеві сини того часу, а Юдині сини зміцніли, бо опиралися на Господа, Бога їхніх батьків.
19
І гнався Авійя за Єровоамом, і здобув від нього міста: Бет-Ел та залежні його міста, і Єшану та залежні її міста, і Ефрон та залежні його міста.
20
І Єровоам не затримав сили вже за днів Авійї.
І вдарив його Господь, і він помер.
21
І зміцнився Авійя, і взяв собі чотирнадцять жінок, і породив двадцять і двоє синів та шістнадцятеро дочок.
22
А решта Авійєвих діл, і дороги його та слова його описані в історії пророка Іддо.
23
І спочив Авійя зо своїми батьками, і поховали його в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Аса.
За його днів заспокоївся Край на десять літ.