1
І було в Йосафата багато багатства та слави, і він посвоячився з Ахавом.
2
А по кількох роках пішов він до Ахава до Самарії.
І Ахав нарізав багато худоби дрібної та худоби великої йому та народові, що з ним, і намовив його піти на ґілеадський Рамот.
3
І сказав Ахав, цар Ізраїлів, до Йосафата, царя Юдиного: Чи підеш зо мною до ґілеадського Рамоту?
А той відказав йому: Я як ти, народ мій як твій народ, і буду з тобою на війні.
4
І сказав Йосафат до Ізраїлевого царя: Вивідай зараз слово Господнє!
5
І зібрав Ізраїлів цар пророків, чотири сотні чоловіка, та й сказав до них: Чи йти нам на війну на ґілеадський Рамот, чи занехати?
А ті сказали: Іди, і Бог дасть його в цареву руку!
6
І сказав Йосафат: Чи нема тут іще Господнього пророка, і звернімось до нього.
7
І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Є ще один муж, щоб через нього звернутися до Господа.
Та я ненавиджу його, бо він не пророкує на мене добре, а по всі дні свої тільки лихе.
Це Міхей, син Їмлин.
А Йосафат відказав: Нехай цар не говорить таке!
8
І покликав Ізраїлів цар одного евнуха й сказав: Приведи скоріше Міхея, Їмлиного сина!
9
А цар Ізраїлів та Йосафат, цар Юдин, сиділи кожен на троні своїм, повбирані в шати;
а сиділи вони при вході брами Самарії, а всі пророки пророкували перед ними.
10
А Цідкійя, Кенаанин син, зробив собі залізні роги й сказав: Так сказав Господь: Оцим будеш бодати сиріян аж до вигублення їх!
11
І всі пророки пророкували так, говорячи: Виходь до ґілеадського Рамоту, і май успіх, і Господь дасть його в цареву руку!
12
А той посланець, що пішов покликати Міхея, говорив до нього, кажучи: Ось слова тих пророків, одноусно звіщають цареві добро.
Нехай же буде слово твоє таке, як кожного з них, і ти говоритимеш добре.
13
І сказав Міхей: Як живий Господь, те, що скаже Господь, тільки те говоритиму!
14
І прийшов він до царя, а цар сказав до нього: Міхею, чи йти на війну до ґілеадського Рамоту, чи занехати?
А той відказав: Вийдіть, і будете мати успіх, і вони будуть дані в вашу руку.
15
І сказав йому цар: Аж скільки разів я заприсягав тебе, що ти не говоритимеш мені нічого, тільки правду в Ім'я Господа?
16
А той відказав: Я бачив усього Ізраїля, розпорошеного по горах, немов вівці, що не мають пастуха.
І сказав Господь: Немає в них пана, нехай вернуться з миром кожен до дому свого!
17
І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Чи ж не казав я тобі, він не буде пророкувати мені доброго, а тільки лихе?
18
А Міхей відказав: Тому послухайте Господнього слова: Бачив я Господа, що сидів на престолі Своїм, а все небесне військо стояло по правиці Його та по лівиці Його.
19
І сказав Господь: Хто намовить Ахава, Ізраїлевого царя, і він вийде й упаде в ґілеадському Рамоті?
І говорили: той говорив так, а той говорив так.
20
І вийшов дух, і став перед Господнім лицем та й сказав: Я намовлю його!
І сказав йому Господь: Чим?
21
А той відказав: Я вийду й стану духом неправди в устах усіх його пророків.
А Господь сказав: Ти намовиш, а також переможеш;
вийди та й зроби так!
22
А тепер оце Господь дав духа неправди в уста оцих твоїх пророків, і Господь говорив на тебе недобре
23
І підійшов Цідкійя, Кенаанин син, і вдарив Міхея по щоці та й сказав: Кудою це перейшов Дух Господній від мене, щоб говорити з тобою?
24
А Міхей відказав: Ось ти побачиш це того дня, коли ввійдеш до внутрішньої кімнати, щоб сховатися
25
І сказав Ізраїлів цар: Візьміть Міхея, і відведіть його до Амона, зверхника міста, та до Йоаша, царевого сина,
26
та й скажете: Отак сказав цар: Посадіть оцього до в'язничного дому, і давайте йому їсти скупо хліба й скупо води, аж поки я не вернуся з миром.
27
А Міхей відказав: Якщо справді вернешся ти з миром, то не говорив Господь через мене.
І до того сказав: Слухайте це, усі люди!
28
І вийшов Ізраїлів цар та Йосафат, цар Юдин, до ґілеадського Рамоту.
29
І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Я переберуся й піду на бій, а ти вбери свої шати!
І перебрався Ізраїлів цар, і пішли на бій.
30
А сирійський цар наказав зверхникам своїх колесниць, говорячи: Не воюйте ні з малим, ні з великим, а тільки з самим Ізраїлевим царем!
31
І сталося, як зверхники колесниць побачили Йонатана, то вони сказали: Це Ізраїлів цар!
І вони оточили його, щоб воювати.
І закричав Йосафат, і Господь допоміг йому, і Бог звабив їх від нього.
32
І сталося, як зверхники колесниць побачили, що це не Ізраїлів цар, то повернули від нього.
33
А один чоловік знехотя натягнув лука, та й ударив Ізраїлевого царя між підв'язанням пояса та між панцерем.
А той сказав візникові: Заверни назад, і випровадь мене від війська, бо я ранений
34
І збільшився бій того дня, а Ізраїлів цар був поставлений на колесниці проти сиріян аж до вечора.
І помер він під час заходу сонця