1
Не корисно хвалитись мені, бо я прийду до видінь і об'явлень Господніх.
2
Я знаю чоловіка в Христі, що він чотирнадцять років тому чи в тілі, не знаю, чи без тіла, не знаю, знає Бог був узятий до третього неба.
3
І чоловіка я знаю такого, чи в тілі, чи без тіла, не знаю, знає Бог,
4
що до раю був узятий, і чув він слова невимовні, що не можна людині їх висловити.
5
Отаким похвалюся, а собою хвалитись не буду, хіба тільки своїми немочами.
6
Бо коли я захочу хвалитись, то безумний не буду, бо правду казатиму;
але стримуюсь я, щоб про мене хто більш не подумав, ніж бачить у мені або чує від мене.
7
А щоб я через пребагато об'явлень не величався, то дано мені в тіло колючку, посланця сатани, щоб бив в обличчя мене, щоб я не величався.
8
Про нього три рази благав я Господа, щоб він відступився від мене.
9
І сказав Він мені: Досить тобі Моєї благодаті, бо сила Моя здійснюється в немочі.
Отож, краще я буду хвалитись своїми немочами, щоб сила Христова вселилася в мене.
10
Тому любо мені перебувати в недугах, у прикростях, у бідах, у переслідуваннях, в утисках через Христа.
Коли бо я слабий, тоді я сильний.
11
Хвалячися, я став нерозумний, до того мене ви примусили.
Бо хвалити мене мали б ви, бо ні в чому я не залишився позад від найперших апостолів, хоч я й ніщо.
12
А ознаки апостола виявилися між вами в усякім терпінні, у знаменах і чудах та в силах.
13
Що бо є, що ним ви понизилися більше від інших Церков?
Хіба те, що я сам тягарем вам не був?
Даруйте мені цю провину!
14
Ось утретє готовий прийти я до вас, і не буду для вас тягарем, не шукаю бо вашого я, тільки вас.
Не діти повинні збирати маєток батькам, але дітям батьки.
15
Я ж з охотою витрачуся й себе витрачу за душі ваші, хоч що більше люблю вас, то менше я люблений.
16
Та нехай буде так, тягара я на вас не поклав, але, бувши хитрий, я лукавством від вас брав.
17
Чи я використовував вас через когось із тих, кого до вас посилав?
18
Ублагав я був Тита, і з ним послав брата.
Чи Тит використав вас чим?
Хіба ми ходили не в одному дусі?
Хіба не одними стопами?
19
Чи ви знову не думаєте, що виправдуємось перед вами?
Перед Богом, у Христі ми говоримо, а все, любі, на вашу будову!
20
Я ж боюся, щоб, прийшовши, не знайшов вас такими, якими не хочу, і щоб мене не знайшли ви таким, якого не хочете, хай не будуть між вами суперечка, заздрість, гніви, обмани, свари, нашепти, пихи, безладдя,
21
щоб знову, коли я прийду, не принизив мене поміж вами мій Бог, і щоб мені не оплакувати багатьох, що перше згрішили були, і не покаялися в нечистості, і в перелюбі, і в розпусті, що коїли їх.