1
І сталося третього року Осії, сина Елиного, Ізраїлевого царя, зацарював Єзекія, син Ахазів, цар Юдин.
2
Він був віку двадцяти й п'яти літ, коли зацарював, і царював в Єрусалимі двадцять і дев'ять літ.
А ім'я його матері Аві, дочка Захарія.
3
І робив він угодне в Господніх очах, усе так, як робив був його батько Давид.
4
Він понищив пагірки, і поламав стовпи для богів, і стяв Астарту, і розбив мідяного змія, якого зробив був Мойсей, бо аж до цих днів Ізраїлеві сини все кадили йому й кликали його: Нехуштан.
5
Він надіявся на Господа, Бога Ізраїля, і такого, як він, не було між усіма царями Юдиними, ані між тими, що були перед ним.
6
І міцно тримався він Господа, не відступався від Нього, і додержував заповіді Його, що наказав був Господь Мойсеєві.
7
І був Господь із ним, у всьому, куди він ходив, він мав поводження.
І збунтувався він на асирійського царя, і не служив йому.
8
Він побив филистимлян аж до Аззи та границі її від вартової башти аж до твердинного міста.
9
І сталося четвертого року царя Єзекії, це сьомий рік Осії, Елиного сина, Ізраїлевого царя, пішов Салманасар, цар асирійський, на Самарію, та й обліг її.
10
І здобув він її по трьох роках: шостого року Єзекії, це дев'ятий рік Осії, Ізраїлевого царя, була здобута Самарія.
11
І вигнав асирійський цар Ізраїля до Асирії, і попровадив їх у Халах, і в Хавор, над річку Ґазан, та до мідійських міст.
12
Це за те, що не слухалися вони голосу Господа, Бога свого, і переступали заповіта Його;
усього, що наказав був Мойсей, раб Господній, вони ані не слухали, ані не робили.
13
А чотирнадцятого року царя Єзекії прийшов Санхерів, цар асирійський, на всі укріплені Юдині міста, та й захопив їх.
14
І послав Єзекія, цар Юдин, до царя асирійського, до Лахішу, говорячи: Згрішив я!
Відійди від мене, а що накладеш на мене, понесу.
І наклав асирійський цар на Єзекію, Юдиного царя, три сотні талантів срібла та тридцять талантів золота.
15
І віддав Єзекія все срібло, знайдене в Господньому домі та в царевих скарбницях.
16
Того часу Єзекія відрубав золото з дверей Господнього дому та зо стовпів, що покрив був Єзекія, Юдин цар, золотом, і дав його асирійському цареві.
17
А асирійський цар послав із Лахішу до царя Єзекії головного командувача, і великого євнуха та великого чашника з великим військом до Єрусалиму.
І пішли вони, і прийшли та й стали над водотягом горішнього ставу, що на битій дорозі до поля Валюшників.
18
І кликнули вони до царя, і до них вийшов Еліяким, син Хілкійї, начальник палати, і писар Шевна, та Йоах, син Асафів, канцлер.
19
І сказав до них великий чашник: Скажіть Єзекії: Отак сказав великий цар, цар асирійський: Що це за надія, на яку ти надієшся?
20
Чи думаєш ти, що слово уст, то вже рада та сила до війни?
На кого тепер надієшся, що збунтувався проти мене?
21
Тепер оце ти надієшся собі опертися на оту поламану очеретину, на Єгипет, що коли хто опирається на неї, то вона входить у долоню йому й продірявлює її.
Отакий фараон, цар єгипетський, для всіх, хто надіється на нього.
22
А коли ви скажете мені: Ми надіємось на Господа, Бога нашого, то чи ж Він не Той, що Єзекія понищив пагірки Його та жертівники Його, і сказав Юді та Єрусалимові: перед оцим тільки жертівником будете вклонятися в Єрусалимі?
23
А тепер піди в заклад із моїм паном, асирійським царем, і я дам тобі дві тисячі коней, якщо ти зможеш собі дати на них верхівців.
24
І як же ти проженеш хоч одного намісника з найменших слуг мого пана?
А ти собі надієшся на Єгипет ради колесниць та верхівців!
25
Тепер же, чи без Господа прийшов я на це місце, щоб знищити його?
Господь сказав був мені: Піди на той край та знищ його!
26
І сказав Еліяким, син Хілкійї, і Шевна та Йоах до великого чашника: Говори до своїх рабів по-арамейському, бо ми розуміємо, і не говори з нами по-юдейському в слух тих людей, що на мурі.
27
І сказав до них великий чашник: Чи пан мій послав мене говорити ці слова до твого пана та до тебе?
Хіба не до цих людей, що сидять на мурі, щоб із вами їсти свій кал та пити свою сечу?
28
І став великий чашник, і кликнув гучним голосом по-юдейському, і говорив і сказав: Послухайте слово великого царя, царя асирійського:
29
Так сказав цар: Нехай не дурить вас Єзекія, бо він не зможе врятувати вас від руки його!
30
І нехай не запевняє вас Єзекія Господом, говорячи: Рятуючи, врятує вас Господь, і не буде дано цього міста в руку царя асирійського.
31
Не слухайте Єзекії, бо так сказав цар асирійський: Примиріться зо мною, та й вийдіть до мене, та й їжте кожен свій виноград та кожен фіґу свою, і пийте кожен воду зо своєї копанки,
32
аж поки я не прийду й не візьму вас до краю такого ж, як ваш Край, до краю збіжжя та виноградного соку, до краю хліба та виноградників, до краю оливки, оливного соку та меду, щоб ви жили й не вмирали!
І не слухайте Єзекії, коли він намовляє вас, говорячи: Господь порятує нас!
33
Чи справді врятували боги тих народів, кожен свій край від руки асирійського царя?
34
Де боги Гамату та Арпаду?
Де боги Сефарваїму, Гени та Івви?
Чи врятували вони Самарію від моєї руки?
35
Котрий з-поміж усіх богів цих країв урятував свій край від моєї руки, то невже ж Господь урятує Єрусалим від моєї руки?
36
І мовчав той народ, і не відповів йому ані слова, бо це був наказ царя, що сказав: Не відповідайте йому!
37
І прийшов Еліяким, син Хілкійї, начальник палати, і писар Шевна, і Йоах, Асафів син, канцлер, із роздертими шатами, до Єзекії, і донесли йому слова великого чашника.