1
А Єгорам, Ахавів син, зацарював над Ізраїлем у Самарії, у вісімнадцятому році Йосафата, Юдиного царя, і царював дванадцять років.
2
І чинив він лихо в Господніх очах, тільки не так, як батько його та мати його, він викинув Ваалового боввана, що зробив був батько його.
3
Проте гріхів Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля, він тримався, і не відставав від них.
4
А Меша, цар моавський, розводив дрібну худобу, і давав Ізраїлевому цареві сто тисяч ягнят та сто тисяч рунних баранів.
5
І сталося, як помер Ахав, то збунтувався моавський цар проти Ізраїлевого царя.
6
І вийшов того дня цар Єгорам із Самарії, і перелічив усього Ізраїля.
7
І пішов він, і послав до Йосафата, царя Юдиного, говорячи: Збунтувався проти мене цар моавський.
Чи підеш зо мною на війну до Моаву?
А той відказав: Вийду.
Я як ти, мій народ як твій народ, мої коні як твої коні!
8
І сказав: Котрою дорогою підемо?
А той відказав: Дорогою едомської пустині.
9
І пішов цар Ізраїлів, і цар Юдин, і цар едомський, і йшли обхідною дорогою сім день.
І не було води таборові та худобі, що була при них.
10
І сказав Ізраїлів цар: Ах, Господь викликав трьох оцих царів, щоб віддати їх у руку Моава.
11
І сказав Йосафат: Чи нема тут Господнього пророка, щоб через нього вивідати слово Господа?
І відповів один із слуг Ізраїлевого царя й сказав: Тут є Єлисей, Шафатів син, що служив Іллі.
12
І сказав Йосафат: Слово Господнє з ним!
І зійшли до нього цар Ізраїлів, і Йосафат, і цар едомський.
13
І сказав Єлисей до Ізраїлевого царя: Що тобі до мене?
Іди до пророків батька свого та до пророків своєї матері!
А Ізраїлів цар відказав йому: Ні, бо Господь покликав трьох цих царів, щоб віддати їх у руку Моава.
14
І сказав Єлисей: Як живий Господь Саваот, що я стою перед лицем Його, коли б я не зважав на Йосафата, Юдиного царя, не споглянув би на тебе, і не побачив би я тебе.
15
А тепер приведіть мені гусляра.
І сталося, коли грав гусляр, то на Єлисеї була Господня рука,
16
і він сказав: Так сказав Господь: Накопайте на цій долині яму за ямою!
17
Бо так сказав Господь: Не побачите вітру, і не побачите дощу, а потік цей буде наповнений водою.
І будете пити ви, та череди ваші, та ваша худоба.
18
Та буде цього мало в Господніх очах, і Він видасть і Моава в вашу руку.
19
І ви поб'єте всяке укріплене місто та всяке місто вибране, і всяке добре дерево повалите, і всі водні джерела загатите, і всяку добру полеву ділянку завалите камінням.
20
І сталося ранком, коли приноситься хлібна жертва, аж ось полилася вода з едомської дороги.
І наповнилася земля водою.
21
А ввесь Моав почув, що ті царі вийшли воювати з ними.
І вони скликали всіх, хто носить пояса й старше, і поставали на границі.
22
І повставали вони рано вранці, і сонце засвітило над водою.
І побачили моавляни навпроти воду, червону, як кров.
23
І казали вони: Це кров, рубаючися, порубалися царі мечами, і позабивали один одного.
А тепер на здобич, Моаве!
24
І прийшли вони до Ізраїлевого табору.
І встав Ізраїль та й побив моавлян, і ті повтікали перед ними.
І вони ввійшли до них, і били моавлян,
25
а міста руйнували, і на всяку добру польову ділянку усі кидали свого каменя й закидали її, і всяке джерело води загачували, і валили всяке добре дерево, й аж тільки в Кір-Харешеті позоставили каміння його.
І оточили тарани, та й били його.
26
І побачив моавський цар, що бій перемагає його, і взяв він сім сотень чоловіка, що орудують мечем, щоб продертися до едомського царя, та не зміг.
27
І він узяв свого перворідного сина, що мав царювати замість нього, і приніс його цілопаленням на мурі
І повстав великий гнів на Ізраїля, і вони відступили від нього, і вернулися до свого краю.