1
А Нааман, начальник війська сирійського царя, був муж великий перед своїм паном, вельмиповажаний, бо через нього Господь дав перемогу Сирії.
І був це муж дуже хоробрий, але прокажений.
2
А сирійці вийшли були ордами, і взяли до неволі з Ізраїлевого краю малу дівчину, і вона услуговувала жінці Наамана.
3
І сказала вона до своєї пані: Ох, коли б пан мій побував у того пророка, що в Самарії, то він вилікував би його від прокази його!
4
А Нааман прийшов, і доніс своєму панові, говорячи: Отак і отак говорила та дівчина, що з Ізраїлевого краю.
5
І сказав сирійський цар: Тож піди, а я пошлю свого листа до Ізраїлевого царя.
І той пішов, і взяв із собою десять талантів срібла та шість тисяч шеклів золота, і десять змін одежі.
6
І він приніс до Ізраїлевого царя такого листа: Ось тепер, як прийде оцей лист до тебе, то знай: ото послав я до тебе свого раба Наамана, а ти вилікуєш його від прокази його.
7
І сталося, як Ізраїлів цар перечитав цього листа, то роздер свої шати й сказав: Чи я Бог, щоб убивати чи лишати при житті, що той посилає до мене, щоб я вилікував чоловіка від прокази його?
Тож знайте й дивіться це він шукає проти мене зачіпки.
8
І сталося, як почув Єлисей, Божий чоловік, що Ізраїлів цар роздер шати свої, то послав до царя, говорячи: Нащо роздер ти шати свої?
Нехай той прийде до мене, і пізнає, що є пророк ув Ізраїлі!
9
І прибув Нааман зо своїми кіньми та з колесницею своєю, і став при вході Єлисеєвого дому.
10
І послав Єлисей до нього посла, говорячи: Іди, і вимиєшся сім раз у Йордані, і вигоїться тіло твоє тобі, й очистишся.
11
І розгнівався Нааман, і пішов і сказав: Ось я подумав був: він вийде до мене, і стане, і закличе Ім'я Господа, Бога свого, і покладе свою руку на те місце, і вилікує прокаженого
12
Чи ж не ліпші Авана та Парпар, дамаські річки, від усіх Ізраїлевих вод?
Чи не міг я вимитися в них, і стати чистим?
І повернувся він, і пішов у гніві.
13
І підійшли його раби, і говорили до нього, і сказали: Батьку мій, коли б велику річ говорив тобі той пророк, чи ж ти не зробив би?
А що ж, коли він сказав тобі тільки: Умийся і будеш чистий!
14
І зійшов він, і занурився в Йордані сім раз, за словом Божого чоловіка.
І сталося тіло його, як тіло малого хлопця, і став він чистий!
15
І вернувся до Божого чоловіка він та ввесь табір його.
І прийшов він, і став перед ним та й сказав: Оце пізнав я, що на всій землі нема Бога, а тільки в Ізраїлі!
А тепер візьми дарунка від свого раба.
16
Та Єлисей відказав: Як живий Господь, що стою перед лицем Його, я не візьму!
А той сильно просив його взяти, та він відмовився.
17
І сказав Нааман: А як ні, то нехай буде дано твоєму рабові землі, скільки понесуть два мули, бо твій раб не буде вже приносити цілопалення та жертву іншим богам, а тільки Господеві!
18
Тільки оцю річ нехай простить Господь твоєму рабові: коли мій пан прийде до Ріммонового дому, щоб там поклонятися, і опиратиметься на мою руку, то й я схилюся в Ріммоновім домі.
Коли я кланятимуся в Ріммоновім домі, то нехай простить Господь твоєму рабові цю річ!
19
А той відказав: Іди з миром!
І відійшов від нього на невелику відстань.
20
І сказав Ґехазі, слуга Єлисея, чоловіка Божого: Ось мій пан стримав цього сиріянина Наамана, щоб нічого не взяти з руки його, що він приніс.
Як живий Господь, побіжу за ним і візьму щось від нього!…
21
І погнався Ґехазі за Нааманом.
І побачив Нааман бігуна за собою, і зіскочив із воза навпроти нього й сказав: Чи все гаразд?
22
А той відказав: Гаразд!
Пан мій послав мене, говорячи: Ось тепер прийшла до мене з Єфремових гір двоє юнаків, пророчі сини.
Дай їм талант срібла та дві зміні одежі!
23
А Нааман відказав: Будь ласкав, візьми два таланти!
І він упрошував його.
І зав'язав він два таланти срібла в дві торбі, та дві зміні одежі, і дав своїм слугам, а вони понесли перед ним.
24
І прийшов він до згір'я, і взяв з їхньої руки, і вмістив у домі, а тих людей відпустив, і вони пішли.
25
А він прийшов та й став перед паном своїм.
І сказав до нього Єлисей: Звідки ти, Ґехазі?
А той відказав: Нікуди не ходив твій раб, ані туди, ані сюди
26
І сказав Єлисей до нього: Чи моє серце не ходило з тобою, коли обернувся той муж зо свого воза назустріч тобі?
Чи час брати срібло та брати одежі, і оливки, і виноградника, і худобу дрібну та худобу велику, і рабів, і невільниць?
27
Тож Нааманова проказа нехай приліпиться до тебе та до насіння твого навіки!
І той вийшов від нього прокажений, побілівши, як сніг!…