1
І сказали пророчі сини до Єлисея: Ось те місце, де ми сидимо перед тобою, затісне для нас.
2
Ходім аж до Йордану, і візьмімо звідти кожен по одній деревині, і зробимо собі місце, щоб сидіти там.
А він сказав: Ідіть.
3
І сказав один: Будь же ласкавий, і ходи зо своїми рабами!
А він сказав: Я піду.
4
І пішов він із ними, і вони прийшли до Йордану, і рубали дерево.
5
І сталося, коли один валив деревину, то впала сокира до води.
А той скрикнув і сказав: Ох, пане мій, таж вона позичена!
6
І сказав Божий чоловік: Куди вона впала?
А той показав йому те місце.
І він відрубав кусок дерева й кинув туди, і випливла сокира!…
7
І він сказав: Витягни собі!
А той простяг свою руку і взяв
8
Сирійський цар воював з Ізраїлем.
І радився він зо слугами своїми, говорячи: На такому то й такому то місці буде моє таборування.
9
А Божий чоловік послав до Ізраїлевого царя, говорячи: Стережися переходити оце місце, бо там сходяться сиріяни!
10
І послав Ізраїлів цар до того місця, про яке говорив йому Божий чоловік та остерігав його;
і він стерігся там не раз і не два.
11
І сильно занепокоїлося серце сирійського царя про ту річ, і він покликав своїх слуг та й сказав до них: Чи не розповісте мені, хто з наших зраджує перед Ізраїльським царем?
12
І сказав один з його слуг: Ні, пане мій царю, це не наш, а це Єлисей, той пророк, що в Ізраїлі, доносить Ізраїлевому цареві ті слова, що ти говориш у спальні своїй!…
13
А він відказав: Ідіть, і подивіться, де він, і я пошлю й візьму його!
І донесено йому, кажучи: Ось він у Дотані!
14
І послав він туди коні, і колесниці та військо.
І прийшли вони вночі й оточили те місто.
15
А слуга Божого чоловіка встав рано і вийшов, аж ось військо оточує місто, і коні, і колесниці!
І сказав його слуга до нього: Ох, пане мій, що будемо робити?
16
А той відказав: Не бійся, бо ті, що з нами, численніші від тих, що з ними.
17
І молився Єлисей і говорив: Господи, розкрий йому очі, і нехай він побачить!
І відкрив Господь очі того слуги, і він побачив, аж ось гора повна коней та огняних колесниць навколо Єлисея!…
18
І зійшли сирійці до нього, а Єлисей помолився до Господа й сказав: Удар цей люд сліпотою!
І Він ударив їх сліпотою за Єлисеєвим словом
19
І сказав до них Єлисей: Це не та дорога й не те місто.
Ідіть за мною, й я проведу вас до того чоловіка, якого ви шукаєте.
І він завів їх у Самарію.
20
І сталося, як прийшли вони до Самарії, то Єлисей сказав: Господи, відкрий оці очі, і нехай вони побачать!
І Господь відкрив їхні очі, і вони побачили, аж ось вони в середині Самарії!…
21
І сказав Ізраїлів цар до Єлисея, коли побачив їх: Чи побити їх, чи побити, мій батьку?
22
А той відказав: Не вбивай!
Чи ти повбиваєш тих, кого ти взяв до неволі своїм мечем та своїм списом?
Поклади хліб та воду перед ними, і нехай вони їдять та п'ють, і нехай ідуть до свого пана.
23
І справив цар для них велику гостину, і вони їли й пили;
і він відпустив їх, і вони пішли до свого пана.
І сирійські орди вже більш не входили до Ізраїлевого Краю.
24
І сталося по тому, і зібрав Бен-Гадад, сирійський цар, увесь свій табір, і він зійшов і обліг Самарію.
25
І був великий голод у Самарії.
І ось ті облягали їх, а осляча голова коштувала вісімдесят шеклів срібла, а чвертка каву голубиного помету п'ять шеклів срібла.
26
І сталося, проходив Ізраїлів цар по мурі, а одна жінка крикнула до нього, говорячи: Поможи, пане царю!
27
А він відказав: Як тобі не поможе Господь, звідки я поможу тобі?
Чи з току, або з чавила?
28
І сказав до неї цар: Що тобі?
А та відказала: Оця жінка сказала мені: Дай свого сина, і ми з'їмо його сьогодні, а мого сина з'їмо взавтра.
29
І зварили ми мого сина та й з'їли його
І сказала я до неї другого дня: Дай сина свого, і ми з'їмо його, та вона сховала свого сина.
30
І сталося, як цар почув слова цієї жінки, то роздер шати свої, і він ходив по мурі.
І народ побачив, аж ось веретище на тілі його зо споду!
31
І він сказав: Отак нехай зробить мені Бог, і так нехай додасть, якщо позостанеться голова Єлисея, Шафатового сина, на ньому сьогодні!
32
А Єлисей сидів у своєму домі, а з ним сиділи старші.
І послав цар чоловіка від себе.
Поки прийшов посол до нього, то він сказав до старших: Чи ви бачите, що цей син убивника послав зняти мою голову?
Глядіть, як прийде цей посол, то замкніть двері, і притиснете його в дверях.
Ось і шарудіння ніг пана його за ним.
33
Ще він говорив із ними, аж ось приходить до нього посланець.
І він сказав: Отаке зло від Господа!
Чого ще чекати від Господа?