1
А оце останні Давидові слова: Слово Давида, сина Єссеєвого, і слово мужа високопоставленого, помазаного Богом Якововим, і солодкого піснотворця Ізраїлевого.
2
Дух Господній говорить в мені, а слово Його на моїм язику!
3
Сказав Бог Ізраїлів, Скеля Ізраїлева говорила мені: пануючий серед людей, справедливий панує у Божім страху!
4
І він буде, як світло поранку безхмарного, коли сонце виходить уранці, як з блиску трава виростає з землі по дощі!
5
Чи мій дім не такий перед Богом?
Вічного бо заповіта в усьому мені там укладено і він стережеться, бо він усе спасіння моє й усе жадання!
Хіба Він не дасть, щоб він виріс?
6
А нечестивий, як терен, відкинений, і вони всі, бо рукою його не беруть.
7
А хто хоче до них доторкнутись, нехай запасеться залізом чи держаком списа, і на місці своїм огнем будуть попалені!
8
А оце імена Давидових лицарів: Йошев-Башшевет, тахкемонець, голова ґвардії, він вимахував своїм держаком одним разом на вісім сотень побитих.
9
По ньому Елеазар, син Додо, сина Ахохі, був серед трьох лицарів з Давидом.
Коли филистимляни зневажали ізраїльтян, що зібралися там на війну, і повтікали всі ізраїльтяни,
10
він устав, та й ударив на филистимлян, аж змучилася рука його, і приліпилася рука його до меча.
І зробив Господь велике спасіння того дня, а народ вертався за ним тільки на грабування.
11
А по ньому Шамма, син Аґе, гарарянин.
І зібралися филистимляни до Лехи, а там була ділянка поля, повна сочевиці, а народ повтікав перед филистимлянами.
12
І став він посередині тієї ділянки та й врятував її, а филистимлян побив.
І зробив Господь велике спасіння.
13
І зійшли троє з тридцяти напочатку, і прийшли в жнива до Давида, до твердині Адуллам.
А громада филистимлян таборувала в долині Рефаїм.
14
Давид же тоді був у твердині, а залога филистимська була тоді в Віфлеємі.
15
І спрагнув Давид та й сказав: Хто напоїть мене водою з криниці, що в брамі?
16
І продерлися ці три лицарі до филистимського табору, і зачерпнули води з віфлеємської криниці, що в брамі.
І вони винесли, і принесли до Давида, та він не схотів її пити, і вилив її для Господа,
17
та й сказав: Борони мене, Господи, чинити таке!
Чи я буду пити кров тих мужів, що ходили, наражаючи життям своїм?
І не хотів він пити її…
Оце зробили три ці лицарі.
18
А Авішай, брат Йоава, Церуїного сина, він голова цих тридцяти.
І він вимахував своїм списом над трьома сотнями, що побив.
І він мав славу серед тих трьох.
19
Із тих тридцятьох він був найбільше поважаний, і став він їм за провідника.
А до тих трьох не належав.
20
А Беная, син Єгоядин, син хороброго мужа, багаточинний, з Кавцеїлу, побив двох синів Аріїла моавського.
І він зійшов, і забив лева в середині ями сніжного дня.
21
Також побив він одного єгиптянина, мужа поставного, а в руці цього єгиптянина був спис.
І зійшов він до нього з києм, і видер списа з руки того єгиптянина, та й убив його списом його.
22
Оце зробив Беная, син Єгоядин, і його слава була серед тих трьох лицарів.
23
З тих тридцяти він був поважніший, а до тих трьох не належав.
І Давид призначив його до своєї таємної ради.
24
Асаїл, Йоавів брат, серед тих тридцяти;
Елханан, син Додів, із Віфлеєму;
25
Шамма хародянин, Еліка хародянин,
26
Хелец цалтянин;
Іра, син Іквешів, текоїтянин;
27
Авіезер аннетотянин, Мевуннай хушатянин,
28
Цалмон ахохянин, Магарай нетофатянин,
29
Хелев, син Баанин, нетофатянин;
Іттай, син Ріваїв, міґґів'атянин, сини Веніяминові;
30
Беная пір'ятонянин, Гіддай з Нахале-Ґаашу,
31
Аві-Алвон арватянин, Азмавет бархум'янин,
32
Ел'яхба шаалвонянин, сини Яшемові, Йонатан,
33
Шамма гарарянин;
Ахіам, син Шарарів, арарянин;
34
Еліфелет, син Ахасбаїв, сина маахатянина;
Еліям, син Ахітофелів, ґіллонянин;
35
Хецрав кармелянин, Паарай арб'янин,
36
Їґ'ал, син Натанів, з Цови;
Бані ґадянин,
37
Целек аммонеянин;
Нахарай бееротянин, зброєноша Йоава, сина Церуїного;
38
Іра їтрянин, Ґарев їтрянин,
39
Урія хіттянин, усіх тридцять і сім.