1
За третього року Кіра, перського царя, було відкрите слово Даниїлові, що звався ім'ям Валтасар, а слово це правда та великий труд;
і він зрозумів те слово, і мав зрозуміння того видіння.
2
Тими днями я, Даниїл, був у жалобі три тижні часу.
3
Любої страви я не їв, а м'ясо й вино не входило до моїх уст, і намащуватися не намащувався я аж до виповнення цих трьох тижнів часу.
4
А двадцятого й четвертого дня першого місяця та був я при великій річці, це Хіддекел.
5
І звів я свої очі та й побачив, аж ось один чоловік, одягнений у льняну одіж, а стегна його оперезані золотом з Уфазу.
6
А тіло його як топаз, а обличчя його як вид блискавки, а очі його як огняне полум'я, а рамена його та ноги його ніби блискуча мідь, а звук слів його як гук натовпу.
7
А я, Даниїл, сам бачив це видіння, а люди, що були разом зо мною, не бачили цього видіння, але велике тремтіння спало на них, і вони повтікали в укриття.
8
А я зостався сам, і бачив це велике видіння, і не зосталося в мені сили, а краса обличчя мого змінилася й знищилася, і я не задержав у собі сили
9
І почув я голос його слів.
А як почув я голос його слів, то я зомлів, і припав своїм обличчям до землі.
10
І ось рука доторкнулася до мене, і звела мене на коліна мої та на долоні моїх рук.
11
І сказав він до мене: Даниїле, мужу любий, зрозумій ті слова, що я скажу тобі, і стань на своєму місці, бо тепер я посланий до тебе!
А коли він говорив зо мною це слово, устав я й тремтів.
12
А він промовив до мене: Не бійся, Даниїле, бо від першого дня, коли ти дав своє серце, щоб зрозуміти видіння, і щоб упокоритися перед лицем твого Бога, були почуті слова твої, і я прийшов ради твоїх слів.
13
Але князь перського царства стояв проти мене двадцять і один день, і ось Михаїл, один із перших начальників, прийшов допомогти мені, а я позоставив його там при начальниках перських царів.
14
І прийшов я, щоб ти зрозумів, що станеться твоєму народові в кінці днів, бо це видіння ще на наступні дні.
15
А коли він говорив зо мною оці слова, я схилив своє обличчя до землі, і занімів.
16
І ось хтось, як подоба до людських синів, доторкнувся до губ моїх, і я відкрив свої уста, і говорив та й сказав тому, хто стояв передо мною: Мій пане, у цьому видінні обернулися на мене болі мої, і я не задержав сили в собі.
17
І як може цей раб мого пана говорити з оцим моїм паном, коли в мені тепер нема сили, і не залишилося й духу?
18
І знов доторкнувся до мене хтось, як вид людини, і зміцнив мене,
19
та й сказав: Не бійся, любий мужу, мир тобі!
Будь міцний і будь сильний!
А коли він говорив зо мною, я зміцнився й сказав: Нехай говорить мій пан, бо я зміцнився!
20
І він сказав: Чи ти знаєш, чого я до тебе прийшов?
Та тепер я вертаюсь, щоб воювати з перським князем, а коли вийду, то ось прийде грецький князь.
21
Але об'являю тобі записане в книзі правди.
І немає нікого, хто зміцняв би мене проти них, окрім вашого князя Михаїла.