1
А за другого року Навуходоносорового царювання приснилися Навуходоносорові сни.
І занепокоївся дух його, і сон його утік від нього.
2
І сказав цар покликати чарівників та заклиначів, і чаклунів та халдеїв, щоб розповіли цареві його сни.
І вони поприходили, і поставали перед царським обличчям.
3
І сказав до них цар: Снився мені сон, і занепокоївся дух мій, щоб пізнати той сон.
4
А халдеї говорили цареві по-арамейському: Царю, живи навіки!
Розкажи перше сон своїм рабам, а ми об'явимо розв'язку.
5
Цар відповів та й сказав до халдеїв: Моє слово невідкличне: якщо ви не розповісте мені сна та його розв'язку, будете почетвертовані, а ваші доми обернуться в руїни.
6
А якщо ви розповісте сон та його розв'язку, одержите від мене дари й нагороду та велику честь;
тому об'явіть мені сон та його розв'язку.
7
Вони відповіли вдруге та й сказали: Цар перше розкаже сон своїм рабам, а ми об'явимо розв'язку.
8
Цар відповів та й сказав: Я знаю напевно, що ви хочете виграти час, бо бачите, що слово моє невідкличне.
9
Якщо ви не розкажете мені сна, то один у вас задум, бо ви змовилися говорити передо мною лож та неправду, аж поки зміниться час.
Тому розкажіть мені сон, і я пізнаю, що ви об'явите мені, і його розв'язку.
10
Халдеї відповіли перед царем та й сказали: Нема на суходолі людини, що могла б об'явити цареву справу, бо жоден великий та панівний цар не питався такої речі від жодного чарівника й заклинача та халдея.
11
А справа, про яку питається цар, тяжка, і немає таких, що об'явили б її перед царем, окрім богів, що не мають своїх мешкань разом із тілом.
12
За це цар розгнівався, та сильно розпінився, і наказав вигубити всіх вавилонських мудреців.
13
І вийшов наказ, і вбивали мудреців, і шукано Даниїла та його товаришів, щоб повбивати.
14
Того часу Даниїл розповів розважно та розумно Арйохові, начальникові царської сторожі, що вийшов був побивати вавилонських мудреців.
15
Він заговорив та й сказав Арйохові, царському владиці: Чому такий жорстокий наказ від царя?
Тоді Арйох розповів Даниїлові справу.
16
І Даниїл увійшов, і просив просити від царя, щоб дав йому часу, і він об'явить цареві розв'язку сна.
17
Тоді Даниїл пішов до свого дому, і завідомив про справу товаришів своїх, Ананію, Мисаїла та Азарію,
18
щоб просили милости від Небесного Бога на цю таємницю, щоб не вигубили Даниїла та товаришів його разом з рештою вавилонських мудреців.
19
Тоді Даниїлові відкрита була таємниця в нічному видінні, і Даниїл прославив Небесного Бога.
20
Даниїл заговорив та й сказав: Нехай буде благословенне Боже Ім'я від віку й аж до віку, бо Його мудрість та сила.
21
І Він зміняє часи та пори року, скидає царів і настановляє царів, дає мудрість мудрим, і пізнання розумним.
22
Він відкриває глибоке та сховане, знає те, що в темряві, а світло спочиває з Ним.
23
Тобі, Боже батьків моїх, я дякую та славлю Тебе, що Ти дав мені мудрість та силу, а тепер відкрив мені, що я від Тебе просив, бо Ти відкрив нам справу цареву.
24
Потому Даниїл пішов до Арйоха, якого цар призначив вигубити вавилонських мудреців.
Пішов він та й так йому сказав: Не губи вавилонських мудреців!
Заведи мене перед царя, і я об'явлю цареві розв'язку сна.
25
Тоді Арйох негайно привів Даниїла перед царя, та й сказав йому так: Знайшов я мужа з синів Юдиного вигнання, що об'явить цареві розв'язку сна.
26
Цар заговорив та й сказав Даниїлові, що йому було ймення Валтасар: Чи ти можеш об'явити мені сон, якого я бачив, та його розв'язку?
27
Даниїл відповів перед царем та й сказав: Таємниці, про яку питається цар, не можуть об'явити цареві ані мудреці, ані заклиначі, ані чарівники, ані віщуни.
28
Але є на небесах Бог, що відкриває таємниці, і Він завідомив царя Навуходоносора про те, що буде в кінці днів.
Твій сон та видіння твоєї голови на ложі твоїм оце вони:
29
Тобі царю, приходили на ложе твоє думки твої про те, що буде потім, а Той, Хто відкриває таємницю, показав тобі те, що буде.
30
А мені ця таємниця відкрита не через мудрість, що була б у мені більша від мудрости всіх живих, а тільки на те, щоб об'явити цареві розв'язку, і ти пізнаєш думки свого серця.
31
Ти, царю, бачив, аж ось один великий бовван, бовван цей величезний, а блиск його дуже сильний;
він стояв перед тобою, а вигляд його був страшний.
32
Цей бовван такий: голова його з чистого золота, груди його та рамена його зо срібла, нутро його та стегно його з міді,
33
голінки його з заліза, ноги його частинно з заліза, а частинно з глини.
34
Ти бачив, аж ось одірвався камінь сам, не через руки, і вдарив боввана по ногах його, що з заліза та з глини, і розторощив їх.
35
Того часу розторощилося, як одне, залізо, глина, мідь, срібло та золото, і вони стали, немов та полова з току жнив, а вітер їх розвіяв, і не знайшлося по них жодного сліду;
а камінь, що вдарив того боввана, став великою горою, і наповнив усю землю.
36
Оце той сон, а його розв'язку зараз скажемо перед царем.
37
Ти, царю, цар над царями, якому Небесний Бог дав царство, владу й міць та славу.
38
І скрізь, де мешкають людські сини, польова звірина та птаство небесне, Він дав їх у твою руку, та вчинив тебе пануючим над усіма ними.
Ти голова, що з золота.
39
А по тобі постане інше царство, нижче від тебе, і царство третє, інше, що з міді, яке буде панувати над усією землею.
40
А царство четверте буде сильне, як залізо, бо залізо товче й розбиває все, так і воно стовче й розіб'є, як залізо, що все розбиває.
41
А що ти бачив ноги та пальці частинно з ганчарської глини, частинно з заліза, то це буде поділене царство, і в ньому буде трохи залізної міці, бо ти бачив залізо, змішане з глейкою глиною.
42
А пальці ніг частинно з заліза, а частинно з глини, то й частина царства буде сильна, а частина буде ламлива.
43
А що бачив ти залізо, змішане з глейкою глиною, то вони змішані будуть людським насінням, а не будуть прилягати одне до одного, як залізо не змішується з глиною.
44
А за днів тих царів Небесний Бог поставить царство, що навіки не зруйнується, і те царство не буде віддане іншому народові.
Воно потовче й покінчить усі ті царства, а само буде стояти навіки.
45
Бо ти бачив, що з гори відірвався камінь сам, не руками, і потовк залізо, мідь, глину, срібло та золото.
Великий Бог об'явив цареві те, що станеться потім.
А сон цей певний, і певна його розв'язка!
46
Тоді цар Навуходоносор упав на своє обличчя й поклонився Даниїлові, і наказав приносити йому хлібну жертву та любі пахощі!
47
Цар відповів Даниїлові та й сказав: Направду, що ваш Бог це Бог над богами та Пан над царями, і Він відкриває таємниці, коли міг ти відкрити оцю таємницю!
48
Тоді цар звеличив Даниїла, і дав йому численні дарунки, і вчинив його паном над усім вавилонським краєм, і великим провідником над усіма вавилонськими мудрецями.
49
А Даниїл просив від царя, і він призначив над справами вавилонського краю Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, а Даниїл був при царському дворі.