1
І пішов Мойсей, і промовляв до всього Ізраїля оці слова,
2
та й сказав їм: Я сьогодні віку ста й двадцяти літ.
Не можу вже виходити та входити, і Господь сказав мені: Не перейдеш ти цього Йордану.
3
Господь, Бог твій, Він піде перед тобою, Він вигубить ці народи перед тобою, і ти заволодієш ними.
Ісус перейде перед тобою, як говорив був Господь.
4
І зробить їм Господь, як зробив був Сигонові та Оґові, аморейським царям та їхньому краєві, яких вигубив Він.
5
І дасть їх Господь перед вас, а ви зробите їм згідно з усією заповіддю, що я вам наказав був.
6
Будьте сильні та відважні, не бійтеся, не лякайтеся перед ними, бо Господь, Бог твій, Він Той хто ходить з тобою, не опустить Він тебе й не покине тебе.
7
І покликав Мойсей Ісуса, та й до нього сказав на очах усього Ізраїля: Будь сильний та відважний, бо ти ввійдеш з цим народом до того Краю, якого Господь заприсягнув їхнім батькам, щоб їм дати, і ти даси їм його на спадок.
8
А Господь, Він Той, що піде перед тобою, не опустить тебе й не покине тебе, не бійся й не лякайся.
9
І написав Мойсей цього Закона, та й дав його до священиків, Левієвих синів, що носять ковчега Господнього заповіту, та до всіх Ізраїлевих старших.
10
І наказав їм Мойсей, говорячи: У кінці семи літ, окресленого часу року відпущення, у свято Кучок,
11
коли прийде ввесь Ізраїль з'явитися перед лицем Господа, Бога свого, у місці, яке вибере Він, будеш читати цього Закона перед усім Ізраїлем до їхніх ушей.
12
Збери той народ, чоловіків, і жінок, і дітей, і приходька свого, що в твоїх брамах, щоб вони чули й щоб навчалися, і боялися Господа, Бога вашого, і додержували виконувати всі слова цього Закону.
13
А їхні сини, що не знали, будуть чути та навчатися боятися Господа, Бога вашого, по всі дні, що ви житимете на цій землі, куди ви переходите Йордан, щоб посісти її.
14
І сказав Господь до Мойсея: Оце наблизилися дні твої до смерти.
Поклич Ісуса, і станьте в скинії заповіту, а Я йому накажу.
І пішов Мойсей та Ісус, і стали в скинії заповіту.
15
І появився Господь у скинії в стовпі хмари, і став той стовп хмари біля скинійного входу.
16
І сказав Господь до Мойсея: Ось ти спочинеш з батьками своїми, а цей народ устане та й буде блудодіяти з богами того чужого Краю, куди він увіходить, щоб бути в середині його, і покине Мене, і зламає заповіта Мого, що склав був Я з ним.
17
І того дня запалиться Мій гнів на нього, і Я покину їх, і сховаю Своє лице від них, а він буде знищений, і знайдуть його численні нещастя та утиски.
І скаже він того дня: Хіба не через те, що нема в мене мого Бога, знайшли мене ці нещастя?
18
А Я того дня конче сховаю лице Своє через усе те зло, що зробив він, бо звернувся до інших богів.
19
А тепер запишіть собі оцю пісню, і навчи її Ізраїлевих синів.
Вклади її в їхні уста, щоб була мені ця пісня за свідка на Ізраїлевих синів.
20
Коли Я введу його до тієї землі, яку присягнув його батькам, що тече молоком та медом, і він буде їсти й насититься, і потовстіє, і звернеться до інших богів, і будуть служити їм, а Мене кинуть з образою, і зламає він заповіта Мого,
21
то станеться, коли знайдуть його численні нещастя та утиски, що пісня ця стане проти нього за свідка, бо вона не забудеться з уст насіння його.
Бо Я знаю наставлення серця його, що він чинить сьогодні, перше ніж введу його до того Краю, що Я присягнув.
22
І написав Мойсей ту пісню того дня, і навчив її Ізраїлевих синів.
23
І наказав він Ісусові, Навиновому синові, та й сказав: Будь сильний та відважний, бо ти впровадиш Ізраїлевих синів до того Краю, що Я присягнув їм, а Я буду з тобою.
24
І сталося, як Мойсей скінчив писати слова цього Закону до книги аж до кінця їх,
25
то Мойсей наказав Левитам, що носять ковчега Господнього заповіту, говорячи:
26
Візьміть книгу цього Закону, і покладіть її збоку ковчега заповіту Господа, Бога вашого, і вона буде там на тебе за свідка.
27
Бо я знаю неслухняність твою та тверду твою шию.
Бо ще сьогодні, коли я живу з вами, ви були неслухняні Господеві, а тим більш будете по смерті моїй!
28
Зберіть до мене всіх старших ваших племен та урядників ваших, а я буду промовляти до їхніх ушей ці слова, і покличу небо й землю на свідчення проти них.
29
Бо я знаю, що по смерті моїй, псуючися, зіпсуєтеся ви, і відхилитесь з тієї дороги, яку я наказав вам, і в кінці днів спіткає вас нещастя, коли будете робити зло в Господніх очах, щоб гнівити Його чином своїх рук.
30
І промовляв Мойсей до ушей всієї Ізраїлевої громади слова оцієї пісні аж до закінчення їх: