1
І скликав Мойсей усього Ізраїля, та й сказав до нього: Слухай, Ізраїлю, постанови й закони, які я говорю сьогодні в ваші уші, і навчіться їх, і будете пильнувати виконувати їх.
2
Господь, Бог наш, склав з нами заповіта на Хориві.
3
Не з батьками нашими склав Господь заповіта того, але з нами самими, що ми тут сьогодні всі живі.
4
Обличчям в обличчя говорив Господь із вами на горі з середини огню.
5
Я того часу стояв між Господом та між вами, щоб передавати вам Господні слова, бо ви боялися огню, і ви не зійшли на гору, коли Він говорив:
6
Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю, з дому рабства.
7
Хай не буде тобі інших богів при Мені!
8
Не роби собі різьби й усякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею.
9
Не вклоняйся їм, і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, що ненавидять Мене,
10
і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто виконує Мої заповіді.
11
Не присягай Іменем Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто присягає Його Ім'ям надаремно.
12
Пильнуй дня суботнього, щоб святити його, як наказав тобі Господь, Бог твій.
13
Шість день працюй, і роби всю працю свою,
14
а день сьомий субота для Господа, Бога твого;
не роби жодної праці ти й син твій та дочка твоя, і раб твій та невільниця твоя, і віл твій, і осел твій, і всяка худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх, щоб відпочив раб твій і невільниця твоя, як і ти.
15
І будеш пам'ятати, що був ти рабом в єгипетському краї, і вивів тебе Господь, Бог твій, звідти сильною рукою та витягненим раменом, тому наказав тобі Господь, Бог твій, святкувати суботній день.
16
Шануй свого батька та матір свою, як наказав був тобі Господь, Бог твій, щоб довгі були твої дні, і щоб було тобі добре на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі.
17
Не вбивай!
18
Не чини перелюбу!
19
Не кради!
20
Не свідчи неправдиво проти ближнього свого!
21
І не бажай жони ближнього свого, і не бажай дому ближнього свого, ані поля його, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що є ближнього твого!
22
Слова ці Господь промовляв до всього вашого зібрання, на горі з середини огню, хмари та мряки, сильним голосом.
І більш не говорив, і написав їх на двох камінних таблицях, і дав їх мені.
23
І сталося, коли ви слухали той голос з-посеред темряви, а гора горіла огнем, то прийшли до мене всі голови ваших племен та ваші старші,
24
та й сказали: Тож Господь, Бог наш, показав нам славу Свою та велич Свою, і голос Його чули ми з середини огню.
Цього дня ми бачили, що говорить Бог з людиною, і вона жива!
25
А тепер нащо маємо вмирати?
Бо спалить нас той великий огонь!
Якщо ми будемо ще далі слухати голосу Господа Бога нашого, то помремо.
26
Бо чи є таке тіло, щоб чуло, як ми, голос Бога Живого, що промовляє з середини огню, і жило б?
27
Приступи сам, і слухай усе, що скаже Господь, Бог наш, і ти будеш говорити нам усе, що промовлятиме Господь, Бог наш, до тебе, а ми будемо слухати й виконаємо.
28
І почув Господь голос ваших слів, коли ви промовляли до мене.
І сказав до мене Господь: Чув Я голос цього народу, що промовляли до тебе.
Добре все, що вони промовляли.
29
О, коли б їхнє серце було їм на те, щоб боялись Мене й пильнували всіх Моїх заповідей по всі дні, щоб було добре їм та синам їхнім навіки!
30
Іди, скажи їм: Вертайтесь собі до наметів своїх!
31
А ти стій тут зо Мною, і Я буду промовляти до тебе кожну заповідь, і постанови, і закони, що будеш навчати їх, щоб вони виконували їх у Краї, що Я даю їм на спадщину його.
32
І будеш пильнувати виконувати їх, як наказав вам Господь, Бог ваш, не збочите ні праворуч, ні ліворуч.
33
Усією тією дорогою, що наказав вам Господь, Бог ваш, будете ходити, щоб жили ви й було вам добре, і щоб довгі були ваші дні в Краї, що ви оволодієте ним.