- 1
- І знов я побачив всі утиски, що чинились під сонцем, і сльоза ось утискуваних, та немає для них потішителя, і насилля з руки, що їх гноблять, і немає для них потішителя…
- 2
- І я похвалив тих померлих, що давно повмирали, більш від живих, що живуть дотепер…
- 3
- А краще від них від обох тій людині, що досі іще не була, що не бачила чину лихого, що робився під сонцем!
- 4
- І я бачив ввесь труд та ввесь успіх учинку, викликає заздрість одного до одного, і це все марнота та ловлення вітру!…
- 5
- Нерозумний сидить, склавши руки свої, та жере своє тіло,
- 6
- краща повна долоня спокою за повні дві жмені клопоту та за ловлення вітру!…
- 7
- І знову я бачив марноту під сонцем:
- 8
- Буває самотній, і не має нікого він іншого, сина чи брата у нього нема, та немає кінця всьому зусиллю його, і не насититься око багатством його, і він не повість: Та для кого дбаю і позбавляю добра свою душу?
Марнота й оце, і даремна робота воно…
- 9
- Краще двом, як одному, бо мають хорошу заплату за труд свій,
- 10
- і якби вони впали, підійме одне свого друга!
Та горе одному, як він упаде, й нема другого, щоб підвести його…
- 11
- Також коли вдвох покладуться, то тепло їм буде, а як же зогрітись одному?
- 12
- А коли б хто напав на одного, то вдвох вони стануть на нього, і нитка потрійна не скоро пірветься!
- 13
- Ліпший убогий та мудрий юнак, аніж цар старий та нерозумний, що вже осторог не приймає,
- 14
- бо виходить юнак і з в'язниці, щоб зацарювати, хоч у царстві своїм народивсь він убогим!
- 15
- Я бачив усіх живих, що ходять під сонцем, на боці цього юнака, цього другого, що став він на місце його.
- 16
- Немає кінця всьому людові, всьому, що був перед ним, та й наступні не втішаться ним, бо й це теж марнота та ловлення вітру!…
- 17
- Пильнуй за ногою своєю, як до Божого дому йдеш, бо прийти, щоб послухати, це краще за жертву безглуздих, бо не знають нічого вони, окрім чинення зла!
|