1
Краще добре ім'я від оливи хорошої, а день смерти людини від дня її вродження!
2
Краще ходити до дому жалоби, ніж ходити до дому бенкету, бо то кінець кожній людині, і живий те до серця свого бере!
3
Кращий смуток від сміху, бо при обличчі сумнім добре серце!
4
Серце мудрих у домі жалоби, а серце безглуздих у домі веселощів.
5
Краще слухати докір розумного, аніж слухати пісні безумних,
6
бо як тріскот тернини під горщиком, такий сміх нерозумного.
Теж марнота й оце!…
7
Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хабар губить серце.
8
Кінець діла ліпший від початку його;
ліпший терпеливий від чванькуватого!
9
Не спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців.
10
Не кажи: Що це сталось, що перші дні були кращі за ці?
бо не з мудрости ти запитався про це.
11
Добра мудрість з багатством, а прибуток для тих, хто ще сонечко бачить,
12
бо в тіні мудрости як у тіні срібла, та користь пізнання у тому, що мудрість життя зберігає тому, хто має її.
13
Розваж Божий учинок, бо хто може те випростати, що Він покривив?
14
За доброго дня користай із добра, за злого ж розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб людина нічого по собі не знайшла!
15
В днях марноти своєї я всього набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.
16
Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?
17
Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в нечасі своїм?
18
Добре, щоб ти ухопився за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоязний втече від усього того.
19
Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.
20
Немає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила,
21
тому не клади свого серця на всякі слова, що говорять, щоб не чути свого раба, коли він лихословить тебе,
22
знає бо серце твоє, що багато разів також ти лихословив на інших!
23
Усе це я в мудрості випробував, і сказав: Стану мудрим!
Та далека від мене вона!
24
Далеке оте, що було, і глибоке, глибоке, хто знайде його?
25
Звернувся я серцем своїм, щоб пізнати й розвідати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність глупота, а нерозум безумство!
26
І знайшов я річ гіршу від смерти то жінку, бо пастка вона, її ж серце тенета, а руки її то кайдани!…
Хто добрий у Бога врятований буде від неї, а грішного схопить вона!
27
Подивися, оце я знайшов, сказав Проповідник: рівняймо одне до одного, щоб знайти зрозуміння!
28
Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я людину знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма не знайшов!…
29
Крім того, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони!…