1
І сказав Господь до Мойсея: Увійди до фараона, бо Я зробив запеклим серце його та серце рабів його, щоб показати ці ознаки Мої серед нього,
2
і щоб ти розповідав в уші сина свого та онука свого, що зробив Я в Єгипті, та про ознаки Мої, що вчинив я серед них.
І ви будете знати, що Я Господь!
3
І ввійшли Мойсей та Аарон до фараона, та й сказали йому: Так сказав Господь, Бог євреїв: Аж доки ти будеш відмовлятися впокоритися передо Мною?
Відпусти Мій народ, і нехай вони служать Мені!
4
Бо коли ти відмовишся відпустити народ Мій, то ось Я взавтра спроваджу сарану на твій край.
5
І покриє вона поверхню землі, і не можна буде бачити землі.
І поїсть вона решту вцілілого, позосталого вам від граду, і поїсть вона кожне дерево, що росте вам з землі.
6
І переповняться нею доми ваші, і доми всіх рабів ваших, і доми всього Єгипту, чого не бачили батьки ваші та батьки батьків твоїх від дня існування їх на землі аж до сьогодні!
І він відвернувся, і вийшов від фараона.
7
І сказали раби фараона до нього: Аж доки цей буде нам пасткою?
Відпусти цих людей, і нехай вони служать Господеві, Богові своєму.
Чи ти ще не знаєш, що знищений Єгипет?
8
І повернено Мойсея та Аарона до фараона, а він їм сказав: Ідіть, служіть Господеві, Богові вашому.
Хто та хто піде?
9
І відповів Мойсей: Ми підемо з молоддю нашою та з старими нашими, з синами нашими та з дочками нашими, з дрібною нашою худобою та з великою нашою худобою підемо, бо в нас свято Господнє.
10
А він відказав: Нехай буде так Господь із вами, як я відпущу вас і дітей ваших!…
Та глядіть, бо щось лихе перед вами.
11
Тож нехай ідуть самі чоловіки, та й служіть Господеві, бо того ви бажаєте.
І вигнано їх від лиця фараонового.
12
І сказав Господь до Мойсея: Простягни свою руку на єгипетську землю сараною, і нехай вона найде на єгипетський край, і нехай поїсть усю земну траву, усе, що град позалишав.
13
І простяг Мойсей свою палицю на єгипетську землю, і Господь навів східній вітер на землю, цілий день той і цілу ніч.
Настав ранок, і східній вітер наніс сарани!
14
І найшла сарана на всю єгипетську землю, і залягла в усім єгипетськім краї, дуже багато!
Перед нею не було такої сарани, як вона, і по ній не буде такої!
15
І покрила вона поверхню всієї землі, і потемніла земля!
І поїла вона всю земну траву та ввесь плід дерева, що град позоставив.
І не зосталось ніякої зелені ані на дереві, ані на польовій рослинності в усім єгипетськім краї!
16
І поспішив фараон покликати Мойсея та Аарона, та й сказав: Згрішив я Господеві, Богові вашому, та вам!
17
А тепер пробач же мій гріх тільки цього разу, і помоліться до Господа, вашого Бога, і нехай тільки відверне від мене цю смерть!
18
І він вийшов від фараона й молився до Господа.
19
І повернув Господь західній дуже сильний вітер назад, і він поніс сарану, та й укинув її до Червоного моря.
Не позосталась жодна сарана в усім єгипетськім краї.
20
Та Господь учинив запеклим фараонове серце, і він знов не відпустив Ізраїлевих синів.
21
І сказав Господь до Мойсея: Простягни свою руку до Неба, і станеться темрява на єгипетській землі, і нехай буде темрява, щоб відчули її.
22
І простяг Мойсей свою руку до неба, і сталася густа темрява по всій єгипетській землі три дні.
23
Не бачили один одного, і ніхто не вставав з свого місця три дні!
А Ізраїлевим синам було світло в їхніх садибах.
24
І покликав фараон Мойсея, та й сказав: Ідіть, служіть Господеві!
Тільки дрібна ваша худоба та ваша худоба велика нехай позостанеться.
Також дітвора ваша нехай іде з вами!
25
Та Мойсей відказав: Дай в наші руки також жертви та цілопалення, і ми спорядимо жертву Господеві, Богові нашому.
26
І також худоба наша піде з нами, не зостанеться ані копита, бо з нього ми візьмемо на служення Господеві, Богові нашому.
Бо ми не знаємо, поки прибудемо туди, чим будемо служити Господеві.
27
І вчинив запеклим Господь фараонове серце, і він не хотів відпустити їх.
28
І сказав йому фараон: Іди від мене!
Стережися, щоб ти не бачив більше лиця мого, бо того дня, коли побачиш лице моє, ти помреш!
29
А Мойсей відказав: Так сказав ти…
Я більш уже не побачу лиця твого!