1
І говорив Господь до Мойсея, кажучи:
2
Скажи Ізраїлевим синам, і нехай вони повернуть, і нехай отаборяться перед Пі-Гахіротом, між Міґдолом і між морем, перед Баал-Цефоном.
Навпроти нього отаборитесь над морем.
3
І скаже фараон про Ізраїлевих синів: заблудились вони в землі цій, замкнено пустиню для них.
4
І вчиню запеклим фараонове серце, і він буде гнатися за вами, а Я прославлюся через фараона та через військо його.
І пізнають єгиптяни, що Я Господь!
І вони вчинили так.
5
І повідомлено царя єгипетського, що втік той народ.
І змінилося серце фараона та рабів його до того народу, і сказали вони: Що це ми зробили, що відпустили Ізраїля від роботи нам?
6
І запріг він свою колесницю, і забрав народ свій з собою.
7
І взяв він шість сотень добірних колесниць, і всі колесниці Єгипту, і трійкових над усіма ними.
8
І Господь учинив запеклим серце фараона, єгипетського царя, і він погнався за Ізраїлевими синами.
Але Ізраїлеві сини виходили сильною рукою!
9
І гналися єгиптяни за ними, уся кіннота, колесниці фараонові, і комонники його та військо його, і догнали їх, як вони отаборилися були над морем, під Пі-Гахіротом, перед Баал-Цефоном.
10
А фараон наближався.
І звели Ізраїлеві сини свої очі, аж ось єгиптяни женуться за ними!
І дуже злякались вони
І кликали Ізраїлеві сини до Господа,
11
а Мойсеєві дорікали: Чи через те, що не було гробів в Єгипті, ти забрав нас умирати в пустині?
Що це вчинив ти нам, щоб вивести нас із Єгипту?
12
Чи це не те саме ми говорили до тебе в Єгипті, кажучи: Позостав нас, і нехай ми робимо Єгиптові!
Бо ліпше нам рабство Єгиптові, аніж помирати нам у пустині!
13
І сказав Мойсей до народу: Не бійтеся!
Стійте, і побачите спасіння Господа, що вчинить вам сьогодні.
Бо єгиптян, яких бачите сьогодні, більше не побачите їх уже повіки!
14
Господь буде воювати за вас, а ви мовчіть!
15
І промовив Господь до Мойсея: Що ти до Мене кличеш?
Говори до синів Ізраїлевих, нехай рушають!
16
А ти підійми свою палицю, і простягни руку свою на море, і розітни його, і нехай увійдуть Ізраїлеві сини в середину моря, на суходіл.
17
А Я, ось Я вчиню запеклим серце єгиптянам, і вони ввійдуть за ними.
І буду Я прославлений через фараона, і через усе його військо, і через колесниці, його, і через комонників його.
18
І пізнають єгиптяни, що Я Господь, коли буду Я прославлений через фараона, і через колесниці його, і через комонників його!
19
І рушив Ангол Божий, що йшов перед Ізраїльським табором, і пішов за ними;
і рушив стовп хмари перед ними, і став за ними,
20
і ввійшов він у середину між табір Єгипту й між табір Ізраїлів.
І була та хмара і темрява для Єгипту, а ніч розсвітлив він для Ізраїля.
І не зближався один до одного цілу ніч.
21
І простяг Мойсей руку свою на море, і Господь гнав море сильним східнім вітром цілу ніч, і зробив море суходолом, і розступилася вода.
22
І ввійшли Ізраїлеві сини в середину моря, як на суходіл, а море було для них муром із правиці їхньої та з лівиці їхньої.
23
А єгиптяни гналися, і ввійшли за ними всі фараонові коні й колесниці його, та його комонники до середини моря.
24
І сталося за ранньої сторожі, і поглянув Господь на єгипетський табір у стовпі огня й хмари, та й привів у замішання єгипетський табір.
25
І поскидав колеса з колесниць його, і вчинив, що йому було тяжко ходити.
І єгиптяни сказали: Утікаймо від ізраїльтян, бо Господь воює за них з Єгиптом!
26
І промовив Господь до Мойсея: Простягни свою руку на море, і нехай вернеться вода на єгиптян, на їхні колесниці й на комонників їхніх.
27
І простяг Мойсей руку свою на море, і море вернулося, коли настав ранок, до сили своєї, а єгиптяни втікали навпроти нього.
І кинув Господь єгиптян у середину моря!
28
І вернулась вода, і позакривала колесниці та комонників усьому фараоновому військові, що ввійшло за ними в море.
Ані жоден із них не зостався!
29
А Ізраїлеві сини йшли суходолом у середині моря, а море було для них муром із правиці їхньої та з лівиці їхньої.
30
І визволив Господь того дня Ізраїля з єгипетської руки.
І бачив Ізраїль мертвих єгиптян на березі моря.
31
І побачив Ізраїль сильну руку, яку виявив Господь у Єгипті, і став боятися той народ Господа!
І ввірував він у Господа, та в Мойсея, раба Його.