1
І рушили вони з Єліму, і вся громада Ізраїлевих синів прибула до пустині Сін, що між Єлімом та між Сінаєм, п'ятнадцятого дня другого місяця по виході їх з єгипетського краю.
2
І стала ремствувати вся громада Ізраїлевих синів на Мойсея та на Аарона в пустині.
3
І говорили їм Ізраїлеві сини: Коли б ми були повмирали від Господньої руки в єгипетськім краї, як ми сиділи над горшком м'яса, як ми їли хліба досить!
Бо ви вивели нас до цієї пустині, щоб поморити голодом увесь цей збір
4
І промовив Господь до Мойсея: Ось Я спускатиму вам дощем хліб із неба, а народ виходитиме й щоденно збиратиме, скільки треба на день, щоб випробувати його, чи буде він ходити в Моєму Законі, чи ні.
5
А настане шостий день, то приготують, що принесуть, і буде подвійне супроти того, що збирають день-у-день.
6
І сказали Мойсей та Аарон до всіх Ізраїлевих синів: Настане вечір і ви довідаєтеся, що Господь вивів вас із єгипетського краю.
7
А настане ранок, то побачите славу Господню, бо Він почув ваші ремствування на Господа.
А ми що, що ви ремствуєте на нас?
8
І сказав Мойсей: Довідаєтесь, як увечорі Господь дасть вам м'яса на їжу, а рано хліба на насичення, бо почув Господь ремствування ваші, що ви ремствуєте на Нього.
А ми що?
Не на нас ремствування ваше, а на Господа!
9
І сказав Мойсей до Аарона: Скажи всій громаді Ізраїлевих синів: Наблизьтеся перед лице Господа, бо Він почув ваші ремствування!
10
І сталося, коли говорив Аарон до всієї громади Ізраїлевих синів, то обернулися вони до пустині, аж ось слава Господня показалася в хмарі!
11
І промовив Господь до Мойсея, говорячи:
12
Я почув ремствування Ізраїлевих синів.
Промовляй до них, кажучи: Під вечір будете їсти м'ясо, а рано насититесь хлібом, і познаєте, що Я Господь, Бог ваш!
13
І сталося ввечорі, і знялися перепелиці, і покрили табір.
А рано була верства роси навколо табору.
14
І піднялася верства тієї роси, аж ось на поверхні пустині щось дрібне, вузькувате, дрібне, немов паморозь на землі.
15
І побачили Ізраїлеві сини, та й казали один до одного: Ман гу?, бо не знали, що то.
А Мойсей відказав їм: Це той хліб, що дав вам Господь на їжу.
16
Це те, що про нього Господь наказав: Збирайте з нього кожен у міру їди своєї, гомер на голову, за числом ваших душ: візьміть кожен для того, хто в наметі його.
17
І зробили так Ізраїлеві сини, і назбирали хто більше, а хто менше.
18
І зміряли вони гомером, і не мав зайвого той, хто зібрав більше, а хто зібрав менше, не мав нестачі, зібрали кожен у міру своєї їди!
19
І сказав до них Мойсей: Нехай ніхто не лишає з нього до ранку!
20
Та не послухали вони Мойсея, і дехто позоставляли з нього до ранку, а воно зачервивіло, і стало смердюче.
І розгнівався на них Мойсей!
21
І збирали його щоранку, кожен у міру своєї їди.
А розгрівалося сонце і воно розтавало.
22
І сталося шостого дня, поназбирували вони хліба подвійно, два гомери на одного.
І посходилися всі начальники громади, і розповіли Мойсеєві.
23
А він сказав до них: Це те, що говорив Господь: Повний спокій, субота свята для Господа взавтра.
Що будете пекти печіть, а що будете варити варіть, а все позостале покладіть собі на сховок до ранку.
24
І поклали його аж до ранку, як Мойсей наказав, і не засмерділось воно, і черви не було в нім.
25
І сказав Мойсей: Їжте його сьогодні, бо сьогодні субота для Господа.
Сьогодні не знайдете його на полі.
26
Шість день будете збирати його, а дня сьомого субота: не буде в ній того.
27
І сталося сьомого дня, повиходили були з народу збирати, та не знайшли.
28
І сказав Господь до Мойсея: Аж доки ви будете відмовлятися виконувати заповіді Мої та закони Мої?
29
Побачте, Господь дав вам суботу, тому Він дає вам шостого дня хліба двох днів.
Сидіть кожен у себе, нехай сьомого дня не виходить ніхто з свого місця!
30
І сьомого дня народ відпочивав.
31
І назвав Ізраїлів дім ім'я тому: манна.
Вона була, як коріяндрове насіння, біла, а смак її, як тісто в меду.
32
І сказав Мойсей: Оце те, що наказав Господь: Наповни нею гомер на сховок для ваших поколінь, щоб бачили той хліб, яким Я годував вас на пустині, коли Я виводив вас із єгипетського краю.
33
І сказав Мойсей до Аарона: Візьми одну посудину, і поклади туди повний гомер манни, і постав її перед Господнім лицем на сховок для ваших поколінь.
34
І як наказав Бог Мойсею, так поставив її Аарон перед ковчегом свідоцтва на сховок.
35
А Ізраїлеві сини їли ту манну сорок літ, аж до прибуття їх до краю заселеного, їли манну аж до приходу їх до границі ханаанського Краю.
36
А гомер він десята частина ефи.