1
І рушила вся громада Ізраїлевих синів із пустині Сін на походи свої з наказу Господнього, і отаборилася в Рефідімі.
І не було води пити народові.
2
І сварився народ із Мойсеєм, і казали вони: Дайте нам води, і ми будемо пити!
А Мойсей їм сказав: Чого ви сваритеся зо мною?
Нащо випробовуєте Господа?
3
І народ був там спраглий води.
І ремствував народ на Мойсея й говорив: Нащо це ти випровадив нас із Єгипту?
Щоб повбивати спраглого мене та синів моїх, та отари мої?
4
І кликав Мойсей до Господа, кажучи: Що я вчиню цьому народові?
Ще трохи, і вони вкаменують мене!
5
І сказав Господь до Мойсея: Перейдися перед народом, і візьми з собою декого з старших Ізраїлевих, а палицю, що нею ти вдарив був Річку, візьми в свою руку, та й іди!
6
Ось Я стану перед лицем твоїм там, на скелі в Хориві, а ти вдариш у скелю, і вийде із неї вода, і буде пити народ!
І зробив Мойсей так на очах старших Ізраїлевих.
7
І назвав він ім'я того місця: Масса та Мерива через колотнечу Ізраїлевих синів і через випробування ними Господа, коли казали: Чи є Господь серед нас, чи нема?
8
І прибув Амалик, і воював з Ізраїлем у Рефідімі.
9
І сказав Мойсей до Ісуса: Вибери нам людей, і вийди воюй з Амаликом.
Узавтра я стану на верхів'ї гори, а Божа палиця буде в моїй руці.
10
І зробив Ісус, як сказав йому Мойсей, щоб воювати з Амаликом.
А Мойсей, Аарон та Хур вийшли на верхів'я гори.
11
І сталося, коли Мойсей підіймав свої руки, то перемагав Ізраїль, а коли руки його опускались, то перемагав Амалик.
12
А руки Мойсеєві стали тяжкі.
І взяли вони каменя, і поклали під ним.
І сів він на ньому, а Аарон та Хур підтримували руки йому, один із цього боку, а один із того.
І були його руки сталі аж до заходу сонця.
13
І переміг Ісус Амалика й народ його вістрям меча.
14
І сказав Господь до Мойсея: Напиши це на пам'ятку в книзі, і поклади до вух Ісусових, що докраю зітру Я пам'ять Амаликову з-під неба.
15
І збудував Мойсей жертівника, і назвав ім'я йому: Єгова-Ніссі.
16
І проказав він: Бо рука на Господньому прапорі: Господеві війна з Амаликом із роду в рід!