1
І пішов один муж з дому Левія, і взяв собі за жінку дочку Левієву.
2
І завагітніла та жінка, та й сина вродила.
І побачили його, що він гарний, та й ховала його три місяці.
3
Та не могла його більше ховати.
І взяла йому папірусову скриньку, і виасфальтувала її асфальтом та смолою, і положила до неї дитину, та й поклала в очереті на березі Річки.
4
А сестра його стояла здалека, щоб довідатися, що йому станеться.
5
І зійшла фараонова дочка купатися на Річку, а служниці її ходили понад Річкою.
І побачила вона ту скриньку серед очерету, і послала невільницю свою, щоб узяла її.
6
І відчинила, та й побачила дитину, ось хлопчик плаче.
І вона змилосердилася над ним, та й сказала: Це з єврейських дітей!
7
І сказала сестра його до фараонової дочки: Чи не піти й не покликати тобі жінку-мамку з єврейок, і вона годуватиме тобі дитину?
8
І сказала їй дочка фараонова: Іди.
І пішла та дівчина, і покликала матір дитини.
9
А дочка фараонова сказала до неї: На тобі цю дитину, та й годуй її для мене.
А я дам тобі заплату.
І взяла та жінка дитину, і годувала її.
10
І підросло те дитя, і вона привела його до фараонової дочки, і він став їй за сина.
І вона назвала йому ймення Мойсей, і сказала: бо з води я витягла його.
11
І сталося за тих днів, і підріс Мойсей.
І вийшов він до братів своїх, та й приглядався до їхніх терпінь.
І побачив він єгиптянина, що бив єврея з братів його.
12
І озирнувся він туди та сюди, і побачив, що нікого нема, та й убив єгиптянина, і заховав його в пісок.
13
І вийшов він другого дня, аж ось сваряться двоє євреїв.
І сказав він несправедливому: Нащо ти б'єш свого ближнього?
14
А той відказав: Хто тебе настановив за начальника та за суддю над нами?
Чи ти думаєш убити мене, як ти вбив був єгиптянина?
І злякався Мойсей та й сказав собі: Справді, та справа стала відома!
15
І почув фараон про цю справу, та й шукав, щоб убити Мойсея.
І втік Мойсей від фараонового лиця, і оселився в країні Мідіян.
16
А в мідіянського жерця було сім дочок.
І прийшли вони, і витягали воду, і наповнили корита, щоб напоїти отару свого батька.
17
І прийшли пастухи й відігнали їх.
І встав Мойсей, та й оборонив їх, і напоїв їхню отару.
18
І прибули вони до Реуїла, свого батька, а той поспитав: Чого ви сьогодні так скоро прийшли?.
19
А ті відказали: Якийсь єгиптянин оборонив нас від руки пастухів, а також навіть натягав нам води й напоїв отару.
20
І сказав він до своїх дочок: А де він?
Чому ви покинули того чоловіка?
Покличте його, і нехай він з'їсть хліба.
21
І погодився Мойсей сидіти з тим чоловіком, а той видав за Мойсея дочку свою Ціппору.
22
І породила вона сина, а він назвав ім'я йому: Ґершом, бо сказав: Я став приходьком у чужому краї.
23
І сталося по довгих днях, і вмер цар Єгипту.
А Ізраїлеві сини стогнали від тієї роботи та кричали.
І їхній зойк через ту роботу донісся до Бога.
24
І почув Бог їхній стогін.
І згадав Бог Свого заповіта з Авраамом, Ісаком та Яковом.
25
І Бог бачив синів Ізраїлевих, і Бог зглянувся над ними.