1
А потім прийшли Мойсей й Аарон, та й сказали до фараона: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Відпусти народ Мій, і нехай вони святкують Мені на пустині!
2
А фараон відказав: Хто Господь, що послухаюсь слова Його, щоб відпустити Ізраїля?
Не знаю Господа, і також Ізраїля не відпущу!
3
І сказали вони: Бог євреїв стрівся з нами.
Нехай же ми підемо триденною дорогою на пустиню, і принесемо жертви Господеві, Богові нашому, щоб не доторкнувся Він до нас мором або мечем.
4
І сказав до них цар Єгипту: Чому ви, Мойсею та Аароне, відриваєте народ від його робіт?
Ідіть до своїх діл!
5
І сказав фараон: Таж багато тепер цього простолюду, а ви здержуєте їх від їхніх робіт.
6
І того дня фараон наказав погоничам народу та писарям, говорячи:
7
Не давайте більше народові соломи, щоб робити цеглу, як учора й позавчора.
Нехай ідуть самі, та збирають собі соломи.
8
А призначене число цегли, що вони робили вчора й позавчора, накладете на них, не зменшуйте з нього.
Вони нероби, тому кричать: Ходім, принесімо жертву нашому Богові!
9
Нехай буде тяжка праця на цих людей, і нехай працюють на ній, і нехай покинуть облудні слова.
10
І вийшли погоничі народу й писарі його, та й сказали до того народу, говорячи: Так сказав фараон: Я не буду давати вам соломи.
11
Самі йдіть, наберіть собі соломи, де знайдете, бо нічого не зменшене з вашої роботи!.
12
І розпорошився народ той по всій єгипетській землі, щоб збирати стерню на солому.
13
А погоничі наставали, говорячи: Скінчіть вашу щоденну працю в час так, як коли б була солома.
14
І були биті писарі синів Ізраїлевих, що їх настановили над ними фараонові погоничі, говорячи: Чому ви не скінчили свого приділу для виробу цегли й учора й сьогодні, як було дотепер?
15
І прибули писарі Ізраїлевих синів, та й кричали до фараона, говорячи: Для чого ти так робиш рабам своїм?
16
Соломи не дають твоїм рабам, а цеглу кажуть нам робіть!
І ось раби твої биті, і грішиш ти перед народом своїм!
17
А він відказав: Нероби ви, нероби!
Тому ви говорите: Ходім, принесімо жертву Господеві.
18
А тепер ідіть, працюйте, а соломи не дадуть вам!
Але призначене число цегли ви дасте!
19
І бачили Ізраїлеві писарі себе в біді, коли говорено: Не зменшуйте з цегли вашої щоденного в його часі!
20
І стріли вони Мойсея та Аарона, що стояли насупроти них, як вони виходили від фараона,
21
та й сказали до них: Нехай побачить вас Господь і нехай вас осудить, бо ви вчинили ненависним дух наш в очах фараона й в очах його рабів, щоб дати меча в їхню руку повбивати нас!
22
І вернувся Мойсей до Господа та й сказав: Господи, чому Ти кривду вчинив цьому народові?
Чому Ти послав мені це?
23
Бо відколи прийшов я до фараона, щоб говорити Твоїм Ім'ям, він ще більшу кривду чинить цьому народові, а насправді Ти не визволив народу Свого!