1
І сказав Господь до Мойсея: Скажи Ааронові: Простягни свою руку з палицею своєю на річки, на потоки, і на ставки, і повиводь жаб на єгипетський край.
2
І простяг Аарон руку свою на єгипетські води, і вийшла жабня, та й покрила єгипетську землю.
3
Та так само зробили й єгипетські чарівники своїми чарами, і вивели жаб на єгипетську землю.
4
І покликав фараон Мойсея й Аарона, та й сказав: Благайте Господа, і нехай виведе ці жаби від мене й від народу мого, а я відпущу народ той, і нехай приносять жертви для Господа!
5
І сказав Мойсей фараонові: Накажи мені, коли маю молитися за тебе, і за слуг твоїх, і за народ твій, щоб понищити жаби від тебе й від домів твоїх, тільки в Річці вони позостануться.
6
А той відказав: На завтра.
І сказав Мойсей: За словом твоїм!
Щоб ти знав, що нема Такого, як Господь, Бог наш!
7
І відійдуть жаби від тебе, і від домів твоїх, і він рабів твоїх, і від народу твого, тільки в Річці вони позостануться.
8
І вийшов Мойсей та Аарон від фараона.
І кликав Мойсей до Господа про ті жаби, що навів був на фараона.
9
І зробив Господь за словом Мойсея, і погинули жаби з домів, і з подвір'їв, і з піль.
10
І збирали їх цілими купами, і засмерділась земля!
11
І побачив фараон, що сталась полегша, і знову стало запеклим серце його, і не послухався їх, як говорив був Господь.
12
І сказав Господь до Мойсея: Скажи Ааронові: Простягни свою палицю, та й удар земний порох, і нехай він стане вошами в усьому єгипетському краї!
13
І зробили вони так.
І простяг Аарон руку свою з палицею своєю, та й ударив земний порох, і він стався вошами на людині й на скотині.
Увесь земний порох стався вошами в усьому єгипетському краї.
14
І так само робили чарівники своїми чарами, щоб навести воші, та не змогли.
І була вошва на людині й на скотині.
15
І сказали чарівники фараонові: Це перст Божий!
Та серце фараонове було запеклим, і він не послухався їх, як говорив був Господь.
16
І сказав Господь до Мойсея: Устань рано вранці, та й стань перед лицем фараоновим.
Ось він піде до води, а ти скажи йому: Так сказав Господь: Відпусти Мій народ, і нехай вони служать Мені!
17
Бо коли ти не відпустиш народу Мого, то ось Я пошлю на тебе, і на слуг твоїх, і на народ твій, і на доми твої рої мух.
І єгипетські доми будуть повні мушні, а також земля, на якій вони живуть.
18
І відділю того дня землю Ґошен, що Мій народ живе на ній, щоб не було там роїв мух, щоб ти знав, що Я Господь посеред землі!
19
І зроблю Я різницю між народом Моїм та народом твоїм.
Узавтра буде це знамено!
20
І зробив Господь так.
І найшла численна мушня на дім фараона, і на дім рабів його, і на всю єгипетську землю.
І нищилась земля через ті рої мух!
21
І кликнув фараон до Мойсея та до Аарона, говорячи: Підіть, принесіть жертви вашому Богові в цьому краї!
22
А Мойсей відказав: Не годиться чинити так, бо то огиду для Єгипту ми приносили б у жертву Господу, Богові нашому.
Тож будемо приносити в жертву огиду для єгиптян на їхніх очах, і вони не вкаменують нас?
23
Триденною дорогою ми підемо на пустиню, і принесемо жертву Господеві, Богові нашому, як скаже Він нам.
24
І сказав фараон: Я відпущу вас, і ви принесете жертву Господеві, Богові вашому на пустині.
Тільки далеко не віддаляйтесь, ідучи.
Моліться за мене!
25
І сказав Мойсей: Ось я виходжу від тебе, і буду благати Господа, і відступить той рій мух від фараона, і від рабів його, і від народу його взавтра.
Тільки нехай більше не обманює фараон, щоб не відпустити народу принести жертву Господеві.
26
І вийшов Мойсей від фараона, і став просити Господа.
27
І зробив Господь за словом Мойсея, і відвернув рої мух від фараона, від рабів його, і від народу його.
І не зосталося ані однієї.
28
А фараон зробив запеклим своє серце також і цим разом, і не відпустив він народу того!