1
І сказав Він до мене: Сину людський, зведися на ноги свої, і Я буду говорити з тобою!
2
І ввійшов в мене дух, коли Він говорив до мене, і звів мене на мої ноги, і я чув Того, Хто говорив до мене.
3
І сказав Він до мене: Сину людський, Я посилаю тебе до Ізраїлевих синів, до людей бунтівників, що бунтуються проти Мене.
Вони та їхні батьки відпали від Мене аж до цього дня!
4
А ці сини, що Я посилаю тебе до них, зухвалого обличчя та твердого серця.
І ти скажеш до них: Так говорить Господь Бог!
5
А вони чи послухаються, чи занехають, бо вони дім ворохобний, то пізнають, що пророк був серед них.
6
А ти, сину людський, не бійся їх, і не бійся їхніх слів, хоч вони для тебе будяччя та тернина, і ти сидиш між скорпіонами.
Слів їхніх не бійся, а їхнього вигляду не лякайся, бо вони дім ворохобний.
7
І будеш говорити до них Мої слова, чи вони послухаються, чи занехають, бо вони ворохобні.
8
А ти, сину людський, послухай, що кажу Я тобі: Не будь ворохобний, як цей дім ворохобности, відкрий свої уста та з'їж, що Я тобі дам.
9
І побачив я, аж ось до мене простягнена рука, а в ній звій книжковий.
10
І Він розгорнув його перед моїм обличчям, а він пописаний спереду та ззаду.
І було на ньому написано пісні плачу, стогін та горе