1
І було мені слово Господнє таке:
2
А ти, сину людський, чи будеш судити, чи судитимеш ти місто крови?
І завідом його про всі гидоти його,
3
та й скажеш: Так говорить Господь Бог: Місто проливає кров у своїй середині, щоб прийшов його час, і робить божків собі, щоб занечищуватися!
4
Кров'ю, що ти проливала, о дочко Єрусалиму, грішила ти, а божками, яких ти робила, занечистилася, і наблизила свої дні, і прийшла аж до своїх років.
Тому дам тебе народам на ганьбу, і на посміховисько для всіх країв!
5
Близькі та далекі від тебе насміхаються з тебе, нечистойменна, багатозаколотна!
6
Ось Ізраїлеві князі, кожен за раменом своїм, були в тебе, щоб кров проливати.
7
Батька та матір у тебе легковажать, чужинцеві роблять утиск серед тебе, сироту та вдову пригнічуть у тебе.
8
Моїми святощами ти погорджуєш, а суботи Мої зневажаєш.
9
У тебе є наклепники, щоб кров проливати, і на пагірках їдять у тебе, розпусту чинять серед тебе.
10
Наготу батька в тебе відкривають, жінку, у часі її місячної нечистоти, безчестять у тебе.
11
І один робить гидоту з жінкою свого ближнього, а той занечищує розпустою невістку свою, а той безчестить у тебе сестру свою, дочку батька свого
12
Підкуп беруть у тебе, щоб кров проливати, лихву та відсотка береш ти й ошукуєш утиском ближніх своїх.
А Мене ти забуваєш, говорить Господь Бог…
13
І ось сплеснув Я руками Своїми за твою кривду, яку ти робила, та за кровопролиття твої, що були в тебе.
14
Чи встоїть твоє серце, чи будуть міцні твої руки на ті дні, що Я буду з тобою чинити?
Я, Господь, говорив це й зробив!
15
І розпорошу тебе серед народів, і розсиплю тебе по краях, і викину твою нечистість із тебе.
16
І станеш ти збезчещеною через себе на очах народів, і пізнаєш, що Я Господь!…
17
І було мені слово Господнє таке:
18
Сину людський, дім Ізраїлів став мені за жужелицю;
усі вони мідь, і цина, і залізо, і оливо в середині горна, жужелицею срібла сталися.
19
Тому так говорить Господь Бог: За те, що всі ви стали жужелицею, тому ось Я позбираю вас до середині Єрусалиму.
20
Як збирають срібло, і мідь, і залізо, і оливо, і цину до середини горна, щоб дмухати на нього огнем, щоб розтопити, так зберу у Своїм гніві та в люті Своїй, і покладу, і розтоплю вас!
21
І позбираю вас, і дмухну на вас огнем Свого гніву, і ви будете розтоплені в середині його
22
Як розтоплюється срібло в середині горна, так будете розтоплені ви в середині його, і пізнаєте, що Я, Господь, вилив гнів Свій на вас!…
23
І було мені слово Господнє таке:
24
Сину людський, скажи до неї: Ти земля неочищена, у дні гніву дощем не политая!
25
Змова її пророків серед нього, як ревучий лев, що здобич шматує: жеруть душу, маєток та багатство забирають, прибільшують удів її в середині її.
26
Священики її ламають Закона Мого, і зневажають Мої святощі, не розрізняють між святим та несвятим, і не оголошують різниці між нечистим та чистим, від субіт Моїх закривають свої очі.
І був Я зневажений серед них.
27
Князі її в середині її, немов ті вовки, що здобич шматують, щоб розливати кров, щоб губити душі ради користи.
28
А пророки її все замазують болотом, бачать марноту, і чарують собі неправдою, вони кажуть: Так говорить Господь Бог, а Господь не говорив
29
Народи Краю тиснуть утиском та грабують грабунком, а вбогого та бідака гноблять, а чужинця тиснуть у безправ'ї
30
І шукав Я між ними чоловіка, що поставив би загороду, і став би в виломі перед Моїм обличчям за цей Край, щоб Я не знищив його, та Я не знайшов!
31
І Я вилив на них Свій гнів, огнем пересердя Свого повигублював їх, їхню дорогу Я дав на їхню голову, каже Господь Бог…