1
І було мені слово Господнє таке:
2
Сину людський, зверни своє обличчя до гори Сеїр, і пророкуй на неї
3
та й скажеш їй: Так говорить Господь Бог: Ось Я на тебе, горо Сеїре, і витягну руку Свою на тебе, й оберну тебе на спустошення та на сплюндрування.
4
Міста твої оберну на руїну, а ти будеш спустошенням, і пізнаєте ви, що Я Господь!
5
За те, що ти маєш вічну ворожнечу, і валила Ізраїлевих синів через меча в часі їхнього нещастя, в часі загибелі кінцевої,
6
тому як живий Я, говорить Господь Бог, на кров оберну тебе, і кров буде гнати тебе.
Отож кров ти зненавиділа, то кров буде гнати тебе!
7
Оберну Я гору Сеїр на спустошення та на сплюндрування, і витну з неї того, хто йде та вертається.
8
І наповню його гори трупами його!
Згір'я твої й долини твої та всі твої річища, побиті мечем попадають у них!
9
На вічні руїни оберну Я тебе, а міста твої не заселяться, і пізнаєте ви, що Я Господь!
10
За те, що ти кажеш: Два ці народи, і два ці краї будуть мої, і ми посядемо те, де Господь був,
11
тому, як живий Я, говорить Господь Бог, зроблю Я за гнівом твоїм та за заздрістю твоєю, які ти робив із своєї ненависти до них, і вони пізнають Мене, коли буду судити тебе.
12
І пізнаєш ти, що Я Господь, чув усі образи твої, які ти казав на Ізраїлеві гори, говорячи: Вони опустошілі, дані нам на їжу!
13
І ви величалися проти Мене своїми устами, і збільшували проти Мене слова свої, Я це чув!
14
Так говорить Господь Бог: Коли буде радіти вся земля, тоді вчиню її тобі спустошенням!
15
Як радієш ти зо спадку Ізраїлевого дому через те, що опустошіло воно, так зроблю Я й тобі.
Спустошенням станеш, горо Сеїре, та ввесь Едом, увесь він, і пізнають вони, що Я Господь!