1
І кликнув Він в уші мої сильним голосом, кажучи: Наблизьте карателів міста, і кожен нехай має в своїй руці свої нищівні знаряддя.
2
І ось прийшли шість чоловіка з дороги горішньої брами, що звернена на північ, і кожен мав у своїй руці свої знаряддя розбивання, а серед них один чоловік був одягнений в льняне, а писарський каламар був при стегнах його.
І вони прийшли, і стали при мідяному жертівнику.
3
А слава Ізраїлевого Бога піднялася з-над Херувима, що була над ним, до порога дому.
І закликав Він чоловіка, одягненого в льняне, що писарський каламар був при стегнах його.
4
І сказав Господь до нього: Перейди серединою міста, серединою Єрусалиму, і зроби знака на чолах людей, що зідхають та стогнуть над усіма тими гидотами, що робляться в його середині.
5
А до інших Він сказав при мені: Ходіть за ним у місті, і вбивайте;
нехай ваше око не має милосердя, і ви не змилуйтеся!
6
Старого, юнака, і дівчину, і дітей та жінок позабивайте дощенту, а до кожної людини, що на ній цей знак, не підійдете;
а зачнете від Моєї святині
І зачали вони від тих старих людей, що були перед домом.
7
І сказав Він до них: Занечистіть цей дім, і наповніть подвір'я трупами, і вийдіть!
І вони повиходили, і вбивали в місті.
8
І сталося, коли вони вбивали, то я позостався, і впав на своє обличчя, і кликав та казав: О Господи, Боже, чи Ти вигубиш увесь останок Ізраїлів, виливаючи гнів Свій на Єрусалим?
9
І сказав Він до мене: Провина дому Ізраїля й Юди дуже-дуже велика, і земля наповнена душогубствами, а місто повне кривди.
Бо вони кажуть: Господь покинув цей Край, і Господь не бачить
10
І також Я, не змилосердиться око Моє, і не змилуюсь Я, їхню дорогу Я дам на їхню голову!
11
І ось чоловік, одягнений в льняне, що каламар був при стегнах його, приніс відповідь, кажучи: Я зробив, як мені наказав Ти!