1
І промовив Господь до Аврама: Вийди зо своєї землі, і від родини своєї, і з дому батька свого до Краю, який Я тобі покажу.
2
І народом великим тебе Я вчиню, і поблагословлю Я тебе, і звеличу ймення твоє, і будеш ти благословенням.
3
І поблагословлю, хто тебе благословить, хто ж тебе проклинає, того прокляну.
І благословляться в тобі всі племена землі!
4
І відправивсь Аврам, як сказав був до нього Господь, і з ним пішов Лот.
Аврам же мав віку сімдесят літ і п'ять літ, як виходив з Харану.
5
І Аврам узяв Сару, свою жінку, та Лота, сина брата свого, і ввесь маєток, який набули, і людей, що їх набули у Харані, та й вийшли, щоб піти до Краю ханаанського.
І до Краю ханаанського вони прибули.
6
І пройшов Аврам по Краю аж до місця Сихему, аж до дуба Мамре.
А ханаанеянин тоді проживав у цім Краї.
7
І Господь явився Авраму й сказав: Я дам оцей Край потомству твоєму.
І він збудував там жертівника Господеві, що явився йому.
8
А звідти він рушив на гору від сходу від Бет-Елу, і намета свого розіп'яв, Бет-Ел від заходу, а Гай від сходу.
І він збудував там Господу жертівника, і прикликав Господнє Ймення.
9
І подавався Аврам усе далі на південь.
10
І стався був голод у Краї.
І зійшов Аврам до Єгипту, щоб там перебути, бо голод у Краї тяжкий став.
11
І сталося, як він близько прийшов до Єгипту, то сказав був до жінки своєї Сари: Отож то я знаю, що ти жінка вродлива з обличчя.
12
І станеться, як побачать тебе єгиптяни й скажуть: Це жінка його, то вони мене вб'ють, а тебе позоставлять живою.
13
Скажи ж, що сестра моя ти, щоб добре було через тебе мені, і щоб я позостався живий через тебе.
14
І сталось, як прийшов був Аврам до Єгипту, то єгиптяни побачили жінку, що дуже вродлива вона.
15
І побачили її вельможі фараонові, і хвалили її перед фараоном.
І взята була та жінка до дому фараонового.
16
І він для Аврама добро вчинив через неї.
І одержав він дрібну та велику худобу, і осли, і раби, і невільниці, і ослиці, верблюди.
17
І вдарив Господь фараона та дім його великими поразами через Сару, Аврамову жінку.
18
І прикликав фараон Аврама й сказав: Що ж то мені ти вчинив?
Чому не сказав мені, що вона твоя жінка?
19
Для чого сказав ти: Вона моя сестра?
І я собі взяв був за жінку її.
А тепер ось жінка твоя, візьми та й іди!
20
І фараон наказав людям про нього.
І вислали його, і жінку його, і все, що в нього було.