1
І сталося, що зостарівсь Ісак, і затемнились очі йому, і він не бачив.
І покликав він старшого сина свого Ісава, і промовив до нього: Мій сину!
А той відказав йому: Ось я!
2
І промовив до нього Ісак: Оце я зостарівся, не знаю дня смерти своєї
3
А тепер візьми знаряддя своє, сагайдака свого й лука свого, та й вийди на поле, і злови мені здобич мисливську.
4
І зготуй мені наїдок смачний, як я люблю, і принеси мені, і нехай я з'їм, щоб поблагословила тебе душа моя, поки помру.
5
А Ревека чула, як говорив Ісак до Ісава, сина свого.
І пішов Ісав на поле, щоб зловити й принести здобич мисливську.
6
А Ревека сказала Якову, синові своєму, говорячи: Ось я чула, як твій батько казав до Ісава, брата твого, говорячи:
7
Принеси но здобич мисливську мені, і зроби мені наїдок смачний, нехай з'їм, і поблагословлю тебе перед лицем Господнім перед смертю своєю.
8
А тепер, сину мій, послухай мого голосу, те, що я розкажу тобі.
9
Іди до отари, і візьми мені звідти двоє добрих козлят, а я їх приготую, як наїдок смачний для батька твого, як він любить.
10
І принесеш батькові своєму, і буде він їсти, щоб поблагословити тебе перед смертю своєю.
11
І промовив Яків до Ревеки, матері своєї: Таж брат мій Ісав чоловік волохатий, а я чоловік гладенький!
12
Може обмацає мене батько мій, і я стану в очах його як обманець, і спроваджу на себе прокляття, а не благословення
13
І сказала йому його мати: На мені прокляття твоє, сину мій!
Тільки послухай слів моїх, та йди принеси мені.
14
І пішов він, і взяв, і приніс своїй матері.
І зробила мати його наїдок смачний, як любив його батько.
15
І взяла Ревека гарні вбрання свого старшого сина Ісава, що були в домі з нею, і вбрала молодшого сина свого Якова.
16
А шкури козлят наділа на руки йому, і на гладеньку шию його.
17
І дала смачний наїдок та хліб, що вона спорядила, у руку Якова, сина свого.
18
І прибув він до батька свого та й сказав: Батьку мій!
А той відказав: Ось я.
Хто ти, мій сину?
19
А Яків промовив до батька свого: Я Ісав перворідний.
Я зробив, як сказав ти мені.
Уставай, сядь і попоїж із здобичі мисливської, щоб душа твоя поблагословила мене.
20
І сказав Ісак до сина свого: Як це ти так швидко знайшов, сину мій?
А той відказав: Бо мені допоміг Господь, Бог твій.
21
І промовив Ісак до Якова: Підійди но, і нехай я обмацаю тебе, сину мій, чи ти це син мій Ісав, чи ні.
22
І підійшов Яків до Ісака, батька свого.
А той обмацав його та й сказав: Голос голос Яковів, а руки руки Ісавові.
23
І не впізнав він його, бо були його руки як руки Ісава, брата його, волохаті, і поблагословив він його.
24
І сказав він: То ти син мій Ісав?
А той відказав: Я.
25
І промовив Ісак: Подай же мені, і нехай з'їм з мисливської здобичі сина мого, щоб поблагословила тебе душа моя.
І подав він йому, і він їв, і приніс йому вина, і він пив.
26
І промовив до нього Ісак, його батько: Підійди ж, і поцілуй мене, сину мій!
27
І він підійшов, і поцілував його.
А той понюхав запах вбрання його, і поблагословив його, та й сказав: Дивись, запах сина мого немов запах поля, що його Господь благословив!
28
І хай Бог тобі дасть з роси Неба, і з ситости землі, і збіжжя багато й вина молодого!
29
Нехай тобі служать народи, і народи нехай тобі кланяються!
Будь паном для братів своїх, і нехай тобі кланяються сини матері твоєї.
Хто тебе проклинає проклятий, а хто поблагословить тебе благословенний!.
30
І сталося, як закінчив був Ісак благословляти Якова, і сталося, тільки но вийшов був Яків від обличчя Ісака, батька свого, аж Ісав, його брат, прийшов з полювання свого
31
І також він приготовив наїдок смачний, і батьку своєму приніс.
І сказав він до батька свого: Нехай встане мій батько, і хай їсть із здобичі мисливської сина свого, щоб душа твоя благословила мене!
32
І озвався до нього Ісак, його батько: Хто ти?
А той відказав: Я син твій, твій перворідний Ісав.
33
І Ісак затремтів тремтінням аж надто великим, та й сказав: Хто ж тоді той, що мисливську здобич зловив, і до мене приніс, а я попоїв від усього, поки прийшов ти, і я поблагословив його?
І він буде благословенний!
34
Як Ісав почув слова батька свого, то закричав криком сильним та вельми гірким.
І сказав він до батька свого: Поблагослови мене, також мене, батьку мій!
35
А той відказав: Обманом прийшов був твій брат, та й забрав благословення твоє!
36
І промовив Ісав: Тому звалось ім'я його: Яків, і він обманив два рази мене: забрав перворідство моє, а це тепер забрав благословення моє.
І сказав він: Чи ти не заховав для мене благословення?
37
А Ісак відповів і промовив до Ісава: Тож я вчинив його паном для тебе, та дав йому всіх братів його за рабів.
І я забезпечив його хлібом і молодим вином.
А що ж тоді тобі я зроблю, сину мій?
38
І сказав Ісав до батька свого: Чи в тебе одне те благословення, батьку мій?
Поблагослови мене, також мене, батьку мій!
І підніс Ісав голос свій, та й заплакав
39
І відповів Ісак, батько його, та й промовив до нього: Ото буде садиба твоя без ситости землі, і без роси небесної згори.
40
І зо свого меча будеш жити, і будеш служити ти брату своєму.
Та однако коли постараєшся, то зламаєш ярмо його з шиї своєї
41
І зненавидів Ісав Якова через благословення, що поблагословив його батько його.
І сказав Ісав у серці своєму: Нехай наближаться дні жалоби по батьку моєму, і я вб'ю Якова, брата свого.
42
І розказано Ревеці слова Ісава, її старшого сина.
І послала, і покликала Якова, молодшого сина свого, та й сказала до нього: Ось Ісав, брат твій, тішиться тим, що уб'є тебе.
43
А тепер, сину мій, послухай мого голосу, і встань, і втечи собі до Лавана, брата мого, до Харану.
44
І посидиш у нього кілька часу, аж поки відвернеться лютість твого брата,
45
аж поки відвернеться гнів твого брата від тебе, і він забуде, що ти зробив був йому.
Тоді я пошлю й заберу тебе звідти.
Чого маю я стратити вас обох одного дня?
46
І сказала Ревека Ісакові: Життя мені обридло через дочок Хетових.
Коли Яків візьме жінку з дочок Хетових, як ці, з дочок цього Краю, то нащо й жити мені?