1
Сталося того часу, і відійшов Юда від братів своїх, і розташувався аж до одного адулламітянина, а ймення йому Хіра.
2
І побачив там Юда дочку одного ханаанеянина, а ім'я йому Шуа, і взяв її, і з нею зійшовся.
3
І завагітніла вона, і породила сина, а він назвав ім'я йому: Ер.
4
І завагітніла вона ще, і породила сина, і назвала ім'я йому: Онан.
5
І ще знову, і породила сина, і назвала ім'я йому: Шела.
А батько був у Кезиві, як вона породила його.
6
І взяв Юда жінку для Ера, свого перворідного, а ім'я їй: Тамара.
7
І був Ер, Юдин перворідний, злий в очах Господа, і Господь його вбив.
8
І сказав Юда до Онана: Увійди до жінки брата свого, і одружися з нею, і встанови насіння для брата свого.
9
А Онан знав, що не його буде насіння те.
І сталося, коли він сходився з жінкою брата свого, то марнував насіння на землю, аби не дати його своєму братові.
10
І було зле в очах Господа те, що він чинив, і вбив Він також його.
11
І сказав Юда до Тамари, невістки своєї: Сиди вдовою в домі батька свого, аж поки не виросте Шела, син мій.
Бо він був подумав: Аби не вмер також він, як брати його.
І пішла Тамара, та й осілася в домі батька свого.
12
І минуло багато днів, і вмерла Шуїна дочка, Юдина жінка.
А коли Юда був утішений, то пішов до Тімни, до стрижіїв отари своєї, він і Хіра, товариш його адулламітянин.
13
А Тамарі розповіли, кажучи: Ось тесть твій іде до Тімни стригти отару свою.
14
І зняла вона з себе одежу вдівства свого, і покрилася покривалом, і закрилася.
І сіла вона при брамі Енаїм, що по дорозі до Тімни.
Бо знала вона, що виріс Шела, а вона не віддана йому за жінку.
15
І побачив її Юда, і прийняв її за блудницю, бо закрила вона обличчя своє.
16
І він збочив до неї на дорогу й сказав: А ну но я ввійду до тебе!
Бо він не знав, що вона невістка його.
А вона відказала: Що даси мені, коли прийдеш до мене?
17
А він відказав: Я пошлю козлятко з отари.
І сказала вона: Якщо даси заставу, аж поки пришлеш.
18
А він відказав: Яка та застава, що дам я тобі?
Та сказала: Печатка твоя, і шнурок твій, і палиця твоя, що в руці твоїй.
І він дав їй, і зійшовся з нею, а вона завагітніла від нього.
19
І встала вона та й пішла, і зняла покривало своє з себе, і зодягнула одежу вдівства свого.
20
А Юда послав козлятко через приятеля свого адулламітянина, щоб узяти заставу з руки тієї жінки.
Та він не знайшов її.
21
І запитав він людей її місця, говорячи: Де та блудниця, що була в Енаїм при дорозі?
Вони відказали: Не була тут блудниця.
22
І вернувся він до Юди й сказав: Не знайшов я її, а також люди місця того говорили: Не була тут блудниця.
23
І сказав Юда: Нехай візьме собі ту заставу, щоб ми не стали на ганьбу.
Ось я послав був те козлятко, та її не знайшов ти.
24
І сталося так десь по трьох місяцях, і розповіджено Юді, говорячи: Упала в блуд Тамара, твоя невістка, і ось завагітніла вона через блуд.
А Юда сказав: Виведіть її, і нехай буде спалена.
25
Коли її вивели, то послала вона до тестя свого, говорячи: Я завагітніла від чоловіка, що це належить йому.
І сказала: Пізнай но, чия то печатка, і шнури, і ця палиця?
26
І пізнав Юда й сказав: Вона стала справедливіша від мене, бо я не дав її Шелі, синові своєму.
І вже більше не знав він її.
27
І сталося в часі, як родила вона, а ось близнята в утробі її.
28
І сталося, як родила вона, показалася рука одного;
і взяла баба-сповитуха, і пов'язала на руку йому нитку червону, говорячи: Цей вийшов найперше.
29
І сталося, що він втягнув свою руку, а ось вийшов його брат.
І сказала вона: Нащо ти роздер для себе перепону?
І назвала ім'я йому Перец.
30
А потім вийшов брат його, що на руці його була нитка червона.
І вона назвала ім'я йому: Зерах.