1
І прийшов Йосип, і розповів фараонові та й сказав: Мій батько, і брати мої, і їхні отари, і худоба їх, і все їхнє прибули з ханаанського Краю.
І ось вони в країні Ґошен.
2
І взяв він із своїх братів п'ятеро чоловіка, та й поставив їх перед лицем фараоновим.
3
І сказав фараон до братів його: Яке ваше зайняття?
А вони відказали фараонові: Пастухи отари раби твої, і ми, і наші батьки.
4
І сказали вони фараонові: Ми прибули, щоб мешкати в краї цім, нема бо паші для отари, що є в рабів твоїх, бо в ханаанському Краї тяжкий голод.
А тепер нехай же осядуть раби твої в країні Ґошен.
5
І промовив фараон до Йосипа, говорячи: Батько твій та брати твої прибули до тебе.
6
Єгипетьський край він перед лицем твоїм.
У найліпшім місці цього краю осади батька свого та братів своїх, нехай осядуть у країні Ґошен.
А коли знаєш, і між ними є здатні люди, то зроби їх зверхниками моєї череди.
7
І привів Йосип батька свого Якова, та й поставив його перед лицем фараоновим.
І Яків поблагословив фараона.
8
І промовив фараон до Якова: Скільки днів часу життя твого?
9
А Яків сказав до фараона: Днів часу мандрівки моєї сто й тридцять літ.
Короткі та лихі були дні часу життя мого, і не досягли вони днів часу життя батьків моїх у днях часу мандрівки їхньої.
10
І Яків поблагословив фараона, та й вийшов від обличчя фараонового.
11
І осадив Йосип батька свого та братів своїх, і дав їм володіння в єгипетській країні, у найкращім місці цієї землі у країні Рамесес, як наказав був фараон.
12
І постачав Йосип хліб для батька свого й братів своїх, та для всього дому свого батька відповідно до числа дітей.
13
А хліба не було в усім тім краї, бо голод став дуже тяжкий.
І виснажився єгипетський край та Край ханаанський через той голод.
14
І зібрав Йосип усе срібло, що знаходилося в єгипетськім краї та в Краї ханаанськім, за поживу, що вони купували.
І Йосип вніс те срібло до фараонового дому.
15
І вичерпалося срібло в краї єгипетськім та в Краї ханаанськім.
І прибув увесь Єгипет до Йосипа, говорячи: Дай же нам хліба!
Нащо нам умирати перед тобою, тому що вичерпалося срібло?
16
А Йосип сказав: Дайте свою худобу, а я дам вам за худобу вашу, коли вичерпалося срібло.
17
І вони припровадили худобу свою до Йосипа.
І дав їм Йосип хліба за коні, і за отари, і за череди худоби, і за осли.
І він того року постачав їм хліб за всю їхню худобу.
18
І скінчився той рік, і вони прибули до нього другого року, та й сказали йому: Не скажемо неправди перед паном своїм, що вичерпалося срібло, а череди здобутку в нашого пана.
Нічого не зосталося перед нашим паном, хібащо наше тіло та наша земля!
19
Нащо ми маємо вмирати на очах твоїх, і ми, і наша земля?
Купи нас та нашу землю за хліб, і будемо ми та наша земля рабами фараонові.
А ти дай насіння, і будемо жити, і не помремо, а земля не опустіє
20
І Йосип купив усю землю єгипетську для фараона, бо єгиптяни спродували кожен поле своє, посилився бо був голод між ними.
І стала земля фараоновою.
21
А народ він перепроваджував його до міст від кінця границі Єгипту й аж до кінця її.
22
Тільки землі жерців не купив він, бо для жерців була устава жити на прибутки від фараона.
І вони їли свій пай, що давав їм фараон, тому не продали своєї землі.
23
І сказав Йосип до народу: Оце купив я сьогодні для фараона вас і землю вашу.
Ось вам насіння, і засійте землю.
24
А настануть жнива, то дасте п'яту частину фараонові, а чотири частині будуть вам на насіння для поля й на їжу вам та тим, хто в домах ваших, та на їжу для ваших дітей.
25
А вони відказали: Ти нас удержав при житті.
Нехай же знайдемо милість в очах свого пана, і станемо рабами фараонові.
26
А Йосип поклав це за постанову на єгипетську землю аж до сьогоднішнього дня: на п'яту частину для фараона.
Сама тільки земля жерців не стала фараоновою.
27
І осів Ізраїль в єгипетськім краї в країні Ґошен, і набули в нім володіння.
І вони розродилися й сильно розмножилися.
28
І жив Яків в єгипетськім краї сімнадцять літ.
І були дні Якова, літа життя його, сто літ і сорок і сім літ.
29
І наблизилися дні Ізраїля до смерти.
І кликнув він до сина свого до Йосипа, та й промовив йому: Коли знайшов я милість в очах твоїх, поклади руку свою під стегно моє, і вчини зо мною милість та правду: Не поховай мене в Єгипті!
30
І ляжу я з батьками своїми, і ти винесеш мене з Єгипту, і поховаєш мене в їхньому гробі.
А той відказав: Я вчиню за словом твоїм.
31
А Яків сказав: Присягни ж мені!
І він присягнув йому.
І вклонився Ізраїль на зголов'я постелі.