1
І сталося по тих випадках, і сказано було Йосипові: Ось батько твій хворіє.
І він узяв із собою обох своїх синів, Манасію та Єфрема.
2
І промовив він до Якова й сказав: Ось до тебе прийшов твій син Йосип!
І зміцнився Ізраїль, та й сів на постелі.
3
І сказав Яків до Йосипа: Бог Всемогутній явився був мені в Лузі в землі ханаанській, і поблагословив мене.
4
І сказав Він до мене: Ось Я розплоджу тебе й розмножу тебе, і вчиню тебе громадою народів.
А цю землю Я дам нащадкам твоїм по тобі володінням навіки.
5
А тепер два сини твої, уроджені тобі в єгипетськім краї до прибуття мого до тебе до Єгипту, вони мої!
Єфрем і Манасія, як Рувим і Симеон, будуть мої.
6
А нащадки твої, що породиш по них, вони будуть твої.
Вони будуть зватися на ймення своїх братів у наслідді своїм.
7
А я, коли я прийшов був з Падану, померла мені Рахіль у Краї ханаанськім на дорозі, коли була ще ківра землі, щоб прийти до Ефрати.
І я поховав був її там, на дорозі до Ефрати, це Віфлеєм.
8
А Ізраїль побачив синів Йосипових та й сказав: Хто вони?
9
І сказав Йосип до батька свого: Вони мої сини, що Бог дав мені тут.
А той відказав: Візьми ж їх до мене, і я їх поблагословлю.
10
А очі Ізраїлеві стали тяжкі від старости, він не міг дивитися.
І Йосип підвів їх до нього, а той поцілував їх і пригорнув їх.
11
І сказав Ізраїль до Йосипа: Не сподівався я побачити обличчя твого, а ось Бог дав мені побачити й насіння твоє.
12
І Йосип відвів їх від колін його, та й упав на обличчя своє до землі.
13
І Йосип узяв їх обох, Єфрема своєю правицею від лівиці Ізраїля, а Манасію своєю лівицею від правиці Ізраїля, та й до нього підвів.
14
І простяг Ізраїль правицю свою та й поклав на голову Єфрема, а він молодший, а лівицю свою на голову Манасії.
Він схрестив свої руки, хоч Манасія перворідний.
15
І він поблагословив Йосипа, та й промовив: Бог, що перед обличчям Його ходили батьки мої Авраам та Ісак, що пасе мене, відколи існую аж до цього дня,
16
Ангол, що рятує мене від усього лихого, нехай поблагословить цих юнаків, і нехай буде зване в них ім'я моє й ім'я батьків моїх Авраама та Ісака, і нехай вони множаться, як та риба, посеред землі.
17
А Йосип побачив, що батько його кладе правицю свою на голову Єфремову, і було це не до вподоби йому.
І він підпер руку батька свого, щоб зняти її з-над голови Єфрема на голову Манасіїну.
18
І сказав Йосип до батька свого: Не так, батьку мій, бо оцей перворідний, поклади правицю свою на його голову!
19
А батько його не хотів, і сказав: Знаю, мій сину, знаю!
І він буде народом, і він буде великий, але його менший брат буде більший від нього, а потомство його стане повнею народів.
20
І він поблагословив їх того дня, кажучи: Тобою буде благословляти Ізраїль, говорячи: Нехай Бог учинить тебе як Єфрема і як Манасію!
І поставив Єфрема перед Манасією.
21
І сказав Ізраїль до Йосипа: Ось я вмираю
А Бог буде з вами, і поверне вас до Краю ваших батьків!
22
А я тобі дав понад братів твоїх одну частку, яку я взяв був з руки амореянина своїм мечем та луком своїм.