1
І сталося, що розпочала людина розмножуватись на поверхні землі, і їм народилися дочки.
2
І побачили Божі сини людських дочок, що вродливі вони, і взяли собі жінок із усіх, яких вибрали.
3
І промовив Господь: Не буде Мій Дух перемагатися в людині навіки, бо блудить вона.
Вона тіло, і дні її будуть сто і двадцять літ.
4
За тих днів на землі були велетні, а також по тому, як стали приходити Божі сини до людських дочок.
І вони їм народжували, то були силачі, що славні від віку.
5
І бачив Господь, що велике розбещення людини на землі, і ввесь нахил думки серця її тільки зло повсякденно.
6
І пожалкував був Господь, що людину створив на землі.
І засмутився Він у серці Своїм.
7
І промовив Господь: Зітру Я людину, яку Я створив, з поверхні землі, від людини аж до скотини, аж до плазунів, і аж до птаства небесного.
Бо жалкую, що їх Я вчинив.
8
Але Ной знайшов милість у Господніх очах.
9
Це ось оповість про Ноя.
Ной був чоловік праведний і невинний у своїх поколіннях.
Ной з Богом ходив.
10
І Ной породив трьох синів: Сима, Хама й Яфета.
11
І зіпсулась земля перед Божим лицем, і наповнилась земля насильством.
12
І бачив Бог землю, і ось зіпсулась вона, кожне бо тіло зіпсуло дорогу свою на землі.
13
І промовив Господь до Ноя: Прийшов кінець кожному тілу перед лицем Моїм, бо наповнилась земля насильством від них.
І ось Я винищу їх із землі.
14
Зроби собі ковчега з дерева ґофер.
З перегородками зробиш ковчега, і смолою осмолиш його ізсередини та ізнадвору.
15
І отак його зробиш: три сотні ліктів довжина ковчега, п'ятдесят ліктів ширина йому, а тридцять ліктів височина йому.
16
Отвір учиниш в ковчезі, і звузиш на лікоть його від гори, а вхід до ковчегу влаштуєш на боці його.
Зробиш його на поверхи долішні, другорядні й третьорядні.
17
А Я ось наведу потоп, воду на землю, щоб з-під неба винищити кожне тіло, що в ньому дух життя.
Помре все, що на землі!
18
І складу Я заповіта Свойого з тобою, і ввійдеш до ковчегу ти, і сини твої, і жінка твоя, і жінки твоїх синів із тобою.
19
І впровадиш до ковчегу по двоє з усього, з усього живого, із кожного тіла, щоб їх заховати живими з тобою.
Вони будуть самець і самиця.
20
Із птаства за родом його, і з худоби за родом її, і з усіх плазунів на землі за родом їх, по двоє з усього увійдуть до тебе, щоб їх зберегти живими.
21
А ти набери собі з кожної їжі, що вона на споживання, і буде для тебе й для них на поживу.
22
І зробив Ной усе, як звелів йому Бог, так зробив він.