1
Багато разів і багатьма способами в давнину промовляв був Бог до отців через пророків,
2
а в останні ці дні промовляв Він до нас через Сина, що Його настановив за Наслідника всього, що Ним і віки Він створив.
3
Він був сяєвом слави та образом істоти Його, тримав усе словом сили Своєї, учинив Собою очищення наших гріхів, і засів на правиці величности на висоті.
4
Він остільки був ліпший понад Анголів, оскільки славніше за них успадкував Ім'я.
5
Кому бо коли з Анголів Він промовив: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив!
І знову: Я буду Йому за Отця, а Він Мені буде за Сина!
6
І коли знов Він уводить на світ Перворідного, то говорить: І нехай Йому вклоняться всі Анголи Божі.
7
А про Анголів Він говорить: Ти чиниш духів Анголами Своїми, а палючий огонь Своїми слугами.
8
А про Сина: Престол Твій, о Боже, навік віку;
берло Твого царювання берло праведности.
9
Ти полюбив праведність, а беззаконня зненавидів;
через це намастив Тебе, Боже, Твій Бог оливою радости більше, ніж друзів Твоїх.
10
І: Ти, Господи, землю колись заклав, а небо то чин Твоїх рук.
11
Загинуть вони, а Ти будеш стояти, всі вони, як той одяг, постаріють.
12
Як одежу, їх зміниш, і минуться вони, а Ти завжди Той Самий, і роки Твої не закінчаться!
13
Кому з Анголів Він промовив коли: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!
14
Чи не всі вони духи служебні, що їх посилають на службу для тих, хто має спасіння вспадкувати?