1
Коли Я лікую Ізраїля, то виявляю гріх Єфремів та зло Самарії, бо роблять вони неправдиве, і злодій приходить, грабує на вулиці банда.
2
І не думають в серці своєму, що Я пам'ятаю про все їхнє зло.
Тепер їхні вчинки ось їх оточили і перед обличчям Моїм поставали.
3
Вони злістю своєю втішають царя, а своїми обманами зверхників.
4
Усі вони чинять перелюб, мов піч, яку пекар розпалює, що напалювати перестає, як тісто замісить та вкисне воно.
5
У святковий день нашого царя похворіли князі від жару вина, і він простяг до насмішників руку свою.
6
Бо їхнє нутро, як піч, у них палає їхнє серце: всю ніч спить їхній гнів, а на ранок горить, як палючий огонь.
7
Вони всі гарячі, як піч, і суддів своїх пожирають.
Усі царі їхні попадали, між ними нікого нема, хто б кликав до Мене.
8
Змішався Єфрем із народами, Єфрем став млинцем, що печеться неперевернений.
9
Його силу чужі пожирають, та про те він не знає, вже й волосся посивіло в нього, а того він не знає.
10
І гордість Ізраїля свідчить на нього, і до Господа, Бога свого вони не вертаються, і не шукають Його у всім цім.
11
А Єфрем став, як голуб, нерозумний, немудрий: закликають в Єгипет, а йдуть в Асирію.
12
Як підуть вони, розтягну Свою сітку над ними, стягну їх додолу, мов птаство небесне, за злобою їхньою Я їх караю.
13
Горе їм, бо від Мене вони відійшли, погуба на них, бо повстали вони проти Мене!
Хоч Я викупив їх, та вони проти Мене говорять неправду.
14
І вони в своїм серці не кличуть до Мене, як виють на ложах своїх, точать сварку за хліб та вино, і відступають від Мене.
15
А Я їх картав, їхні рамена зміцняв, а вони зло на Мене задумують
16
Вони навертаються, та не до Всевишнього, стали, немов той обманливий лук…
Упадуть від меча їхні князі за гордість свого язика, це їхня наруга в єгипетськім краї!