1
Пророцтво про пустиню надморську.
Як носяться бурі на півдні, так ворог іде із пустині, із краю страшного.
2
Видіння грізне мені явлене: Грабує грабіжник, пустошник пустошить.
Прийди, о Еламе, Мадай обложи, усяким зідханням зробив Я кінець.
3
Тому то наповнилися мої стегна тремтінням, і болі схопили мене, немов породільні ті болі.
Я скривився від того, що чув, я від баченого перестрашивсь.
4
Забилося серце моє, тремтіння напало мене несподівано;
вечір розкоші моєї змінився мені на страхіття.
5
Поставлений стіл, килимами накрито, їсться та п'ється.
Уставайте, правителі, щити намастіть!
6
Бо до мене сказав Господь так: Іди, вартового постав, що побачить, нехай донесе.
7
І коли він похода побачив, по парі їздців, поїзд ослів, поїзд верблюдів, і прислухується він з увагою, із увагою пильною.
8
І він крикнув, як лев: Я завжди стою вдень на варті, о Господи, і стою на сторожі своїй усі ночі!
9
Аж ось іще похід мужів, по двоє їздців.
І він відповів та сказав: Упав, упав Вавилон, а всі статуї богів його порозбивані об землю!
10
О мій помолочений ти, сину току мого!
Я звістив вам, що чув був від Господа Саваота, Бога Ізраїлевого.
11
Пророцтво про Думу.
До мене кричить із Сеїру: Стороже, яка пора ночі?
Стороже, яка пора ночі?
12
А сторож сказав: Настав ранок, а все ж іще ніч.
Якщо ви питатимете, то питайте та знову прийдіть!
13
Пророцтво про Арабію.
У лісі в степу ночувати, ви будете каравани деданів.
14
Мешканці Теманського краю, винесіть воду назустріч для спрагненого, втікача зустрічайте із хлібом!
15
Бо втекли вони перед мечами, перед голим мечем, і перед натягненим луком, і перед тяготою війни.
16
Бо до мене Господь сказав так: Ще за рік, як рік наймита, і вся слава Кедару покінчиться.
17
А понадто полишиться невелике число лучників з лицарів кедарських синів, бо Господь, Бог Ізраїлів, це говорив.