1
Господи, Ти мій Бог!
Я буду Тебе величати, хвалитиму Ймення Твоє, бо Ти чудо вчинив, виконав давні приречення, певную правду!
2
Бо Ти купою каменя місто вчинив, укріплене місто руїною, чужинецький палац перестав бути містом, навіки не буде воно відбудоване!
3
Тому буде хвалити Тебе народ сильний, місто людів насильників буде боятись Тебе,
4
бо твердинею став Ти нужденному, твердинею став для убогого в час його утиску, охороною від хуртовини, тінню від спеки, і дух тих насильників був немов хуртовина на стіну!
5
Як спекоту в пустині, Ти крики чужинців приборкав;
як тінню від хмари спекоту, спів насильників так Він приглушить.
6
І вчинить Господь Саваот на горі цій гостину з страв ситих, гостину із вин молодих, із шпікового товщу, із очищених вин молодих.
7
І Він на горі цій понищить заслону, заслону над усіма народами, та покриття, що розтягнене над усіма людами.
8
Смерть знищена буде назавжди, і витре сльозу Господь Бог із обличчя усякого, і ганьбу народу Свого він усуне з усієї землі, бо Господь це сказав.
9
І скажуть в той день: Це наш Бог, що на Нього ми мали надію і Він спас нас!
Це Господь, що на Нього ми мали надію, тішмося ж ми та радіймо спасінням Його!
10
Бо Господня рука на горі цій спочине, Моав же на місці своєму потоптаний буде, як солома витоптується у гноївці,
11
і простягне він руки свої серед неї, немов той пливак простягає, щоб пливати, і принизить пиху його Він разом з підступами його рук.
12
А високу твердиню цих мурів твоїх Він розвалить, понизить, на землю їх кине, у порох!