1
Горе Аріїлу, Аріїлу, місту, що Давид у нім таборував!
Рік до року додайте, хай свята закінчать свій круг!
2
І притисну Аріїла, і станеться лемент та плач, і він стане на мене, як огнище Боже.
3
І отаборюся проти тебе навколо, і сторожею стисну тебе, і башти поставлю на тебе.
4
І ти будеш понижений, і будеш з землі говорити, і приглушено буде звучати твоє слово.
І стане твій голос з землі, мов померлого дух, і шепотітиме з пороху слово твоє.
5
І буде юрба ворогів твоїх, мов тонкий пил, юрба ж насильників мов полова зниклива, і це станеться нагло, раптовно..
6
Господь Саваот тебе громом та трусом навідає, і шумом великим, вихром та бурею, та огняним їдким полум'ям.
7
І буде, як сон, як видіння нічне та юрба всіх народів, що на Аріїла воюють, і всі, хто воює на нього, і проти твердині його, і хто йому докучає.
8
І буде, мов бачить голодний у сні, ніби їсть, а прокинеться він і порожня душа його, і мов спрагнений бачить у сні, ніби п'є, а прокинеться він і ось змучений, а душа його спрагнена!
Так буде натовпові всіх народів, що підуть війною на гору Сіон.
9
Одубійте й дивуйтесь, заліпіть собі очі й осліпніть!
Вони повпивалися, та не вином, захитались, та не від п'янкого напою,
10
бо вилив Господь на вас духа глибокого сну та закрив ваші очі, затьмарив пророків і ваших голів та провидців!
11
І буде вам кожне видіння, немов би слова запечатаної книжки, що дають її тому, хто вміє читати, та кажуть: Читай но оце, та відказує той: Не можу, вона ж запечатана.
12
І дають оту книжку тому, хто не вміє читати, та кажуть: Читай но оце, та відказує той: Я не вмію читати.
13
І промовив Господь: За те, що народ цей устами своїми наближується, і губами своїми шанує Мене, але серце своє віддалив він від Мене, а страх їхній до Мене заучена заповідь людська,
14
тому Я ось ізнову предивне вчиню з цим народом, вчиню чудо й диво, і загине мудрість премудрих його, а розум розумних його заховається.
15
Горе тим, що глибоко задум ховають від Господа, і чиняться в темряві їхні діла, і що говорять вони: Хто нас бачить, і хто про нас знає?
16
О, ваша фальшивосте!
Чи ганчар уважається рівним до глини?
Чи зроблене скаже про майстра свого: Він мене не зробив, а твір про свого творця говоритиме: Він не розуміє цього?
17
Хіба за короткого часу Ліван на садка не обернеться, а садок порахований буде за ліс?
18
І в той день слова книжки почують глухі, а очі сліпих із темноти та з темряви бачити будуть,
19
і сумирні побільшать у Господі радість свою, а люди убогі в Святому Ізраїля тішитись будуть!
20
Бо скінчився насильник, і минувся насмішник, і понищені всі ті, хто дбає про кривду,
21
хто судить людину за слово одне, на того ж, хто судить у брамі, вони ставлять пастку, і праведного випихають обманою.
22
Тому то Господь, що викупив Авраама, сказав домові Якова так: Не буде тепер засоромлений Яків, й обличчя його не поблідне тепер,
23
бо як він серед себе побачить дітей своїх, чин Моїх рук, вони будуть святити Моє Ймення, і посвятять Святого Якового, і будуть боятися Бога Ізраїля!
24
Тоді то хто блудить у дусі, ті розум пізнають, а хто ремствує, ті поуки навчаться!