1
І промовив до мене Господь: Візьми собі велику таблицю, і напиши на ній людським письмом: Квапиться здобич, скорий грабіж.
2
І взяв я за свідків собі свідків вірних, священика Урію та Захарія, Єверехіїного сина.
3
І зблизився я до пророчиці, і вона зачала, і породила сина.
Господь же до мене промовив: Назви ім'я йому: Квапиться здобич, скорий грабіж.
4
Бо поки юнак той умітиме кликати Батьку мій, та: Мамо моя, понесеться багатство Дамаску та здобич Самарії перед обличчя царя асирійського.
5
І Господь ще далі говорив до мене й казав:
6
За те, що народ цей знехтував воду Сілоамську, яка тихо пливе, і має радість з Реціном і з сином Ремаліїним,
7
то тому ось Господь піднесе на них воду ріки, сильну й велику, царя асирійського та всю славу його.
І підійметься вона понад усі свої річища, і піде понад усі береги свої.
8
І перейде по Юді вона, заллє та затопить, аж до шиї досягне, і розтягне вона свої крила на всю широчінь твого краю, о Еммануїле!
9
Озлобляйтесь народи, й збентежені будете, почуй, уся земле далека!
Озбройтесь, і збентежені будете, озбройтесь, і збентежені будете!
10
Радьте раду і буде вона поруйнована, слово кажіть і не збудеться, бо з нами Бог!
11
Бо так говорив був до мене Господь у силі Своєї руки надо мною, й остерігав мене, щоб не ходити дорогою цього народу, і казав:
12
Не кажіть змова на все, на що каже змова цей народ, і не бійтесь того, чого він боїться, і не лякайтеся!
13
Господа Саваота Його свято шануйте, і Його вам боятись, Його вам лякатись!
14
І буде Він за святиню, і за камінь спотикання, і за скелю спокуси для двох домів Ізраїля, за сітку й за пастку для мешканця Єрусалиму.
15
І спіткнуться об них багатохто, і попадають, і будуть поламані, і заплутаються, і будуть схоплені.
16
Зв'яжи свідоцтво, запечатай Закона між Моїми учнями.
17
І я буду чекати Господа, що ховає лице Своє від Якового дому, і буду надіятись на Нього.
18
Ось я та ті діти, що дав мені Господь, вони на знаки та на чуда в Ізраїлі від Господа Саваота, що пробуває на горі Сіон.
19
А коли вам скажуть: Запитуйте духів померлих та чародіїв, що цвірінькають та муркають, то відповісте: Чи ж народ не звертається до свого Бога?
За живих питатися мертвих?
20
До Закону й свідоцтва!
Як вони не так кажуть, як це, то немає для них зорі ранньої!
21
І буде блукати утискуваний та голодний.
І станеться, коли він зголодніє, то запіниться, і прокляне царя свого та Бога свого, і погляне догори,
22
і подивиться він на землю, аж ось тут горе та темнота, темрява утиску, і він буде пхнутий у темність
23
Бо не буде темноти для того, хто утискуваний.
Перша пора злегковажила була край Завулонів та край Нефталимів, а остання прославить дорогу приморську, другий бік Йордану, округу поганів.