1
Звідки війни та свари між вами?
Чи не звідси, від ваших пожадливостей, які в ваших членах воюють?
2
Бажаєте ви та й не маєте, убиваєте й заздрите та досягнути не можете, сваритеся та воюєте та не маєте, бо не прохаєте,
3
прохаєте та не одержуєте, бо прохаєте на зле, щоб ужити на розкоші свої.
4
Перелюбники та перелюбниці, чи ж ви не знаєте, що дружба зо світом то ворожнеча супроти Бога?
Бо хто хоче бути світові приятелем, той ворогом Божим стається.
5
Чи ви думаєте, що даремно Писання говорить: Жадає аж до заздрости дух, що в нас пробуває?
6
Та ще більшу благодать дає, через що й промовляє: Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать.
7
Тож підкоріться Богові та спротивляйтесь дияволові, то й утече він від вас.
8
Наблизьтесь до Бога, то й Бог наблизиться до вас.
Очистьте руки, грішні, та серця освятіть, двоєдушні!
9
Журіться, сумуйте та плачте!
Хай обернеться сміх ваш у плач, а радість у сум!
10
Упокоріться перед Господнім лицем, і Він вас підійме!
11
Не обмовляйте, брати, один одного!
Бо хто брата свого обмовляє або судить брата, той Закона обмовляє та судить Закона.
А коли ти Закона осуджуєш, то ти не виконавець Закона, але суддя.
12
Один Законодавець і Суддя, що може спасти й погубити.
А ти хто такий, що осуджуєш ближнього?
13
А ну тепер ви, що говорите: Сьогодні чи взавтра ми підем у те чи те місто, і там рік проживемо, та будемо торгувати й заробляти,
14
ви, що не відаєте, що трапиться взавтра, яке ваше життя?
Бо це пара, що на хвильку з'являється, а потім зникає!…
15
Замість того, щоб вам говорити: Як схоче Господь та будемо живі, то зробимо це або те.
16
А тепер ви хвалитеся в своїх гордощах, лиха всяка подібна хвальба!
17
Отож, хто знає, як чинити добро, та не чинить, той має гріх!