1
І сказали йому мужі Єфремові: Що це за річ зробив ти нам, що не покликав нас, коли йшов воювати з Мідіяном?
І вони сильно сперечалися з ним.
2
І сказав він до них: Що я зробив тепер таке, як ви?
Чи не ліпше пізні виноградини Єфремові від авіезерового винобрання?
3
У вашу руку Бог дав мідіянітянських князів, Орева та Зеева, і що міг я зробити, як ви?
Тоді заспокоївся їхній дух проти нього, як він сказав оце слово.
4
І прийшов Гедеон до Йордану, і перейшов він та три сотні мужів, що з ним, змучені в погоні.
5
І сказав він до людей Суккоту: Дайте но буханців хліба народові, що за мною, бо вони змучені, а я женуся за Зевахом та Цалмунною, царями мідіянітянськими.
6
І сказали суккотські князі: Чи рука Зеваха та Цалмунна вже в твоїй руці, щоб давати хліб твоєму війську?
7
І сказав Гедеон: Тому то, коли Господь дасть у мою руку Зеваха та Цалмунну, то я буду молотити ваше тіло пустинними тернями та колючками!
8
І пішов він звідти до Пенуїлу, і говорив до них те саме.
А люди Пенуїлу відповіли йому, як відповіли люди Суккоту.
9
І він сказав також до людей Пенуїлу, говорячи: Коли я вертатимусь у мирі, розіб'ю оцю вежу.
10
А Зевах та Цалмунна були в Каркорі, і з ними їхні табори, близько п'ятнадцяти тисяч, усі позосталі з усього табору синів Кедему.
А тих, що впали, було сто й двадцять тисяч чоловіка, що витягали меча.
11
А Гедеон пішов дорогою Шехуне-Боголіму зо сходу до Коваху й Йоґбеги.
І розбив він табора, коли табір був безпечний.
12
І втікали Зевах та Цалмунна, а він гнався за ними.
І він схопив обох мідіянітянських царів, Зеваха та Цалмунну, а на ввесь табір нагнав жаху.
13
І вернувся Гедеон, син Йоашів, із війни з Маале-Гахересу.
14
І захопив він юнака з людей Суккоту, та й запитався його.
І той написав йому ймення князів Суккоту та старших його, сімдесят і сім чоловіка.
15
І прийшов він до людей Суккоту та й сказав їм: Ось Зевах та Цалмунна, що ви ображали мене, говорячи: Чи рука Зеваха та Цалмунни тепер у твоїй руці, що дамо хліба твоїм змученим людям?
16
І схопив він старших того міста, і пустинне терня та колючки, і побив ними суккотських людей.
17
А пенуїльську вежу розбив, і позабивав людей того міста.
18
І сказав він до Зеваха та до Цалмунни: Які ті люди, що ви повбивали на Фаворі?
А ті сказали: Як ти, так вони одне, мають вигляд царських синів.
19
А він сказав: То брати мої, сини моєї матері.
Як живий Господь, коли б ви були позоставили їх при житті, не повбивав би я вас!
20
І сказав він до Єтера, свого первенця: Устань, забий їх!
Та той юнак не витяг свого меча, бо боявся, бо він був ще малий.
21
І сказав Зевах та Цалмунна: Устань ти, і кинься на нас, бо по чоловікові сила його.
І встав Гедеон, і вбив Зеваха та Цалмунну, і забрав оздобні місяці, що були на шиях їхніх верблюдів.
22
І сказали Ізраїлеві мужі до Гедеона: Пануй над нами і ти, і син твій, і син твого сина, бо ти спас нас від руки Мідіяна.
23
І сказав до них Гедеон: Не буду панувати над вами я, і не буде панувати над вами син мій, Господь пануватиме над вами.
24
І сказав до них Гедеон: Попрошу від вас прохання, і дайте мені кожен носову сережку зо своєї здобичі, бо в них, мідіянітян, були золоті носові сережки, бо ізмаїльтяни вони.
25
І сказали вони: Дати дамо.
І розтягнули одежу, і кидали туди кожен носову сережку зо своєї здобичі.
26
І була вага золотих носових сережок, що він просив, тисяча й сімсот шеклів золота, крім оздобних місяців, і сережок, і пурпурових шат, що були на мідіянітянських царях, і окрім нашийників, що на шиях їхніх верблюдів.
27
А Гедеон зробив із того ефода, і поставив його у своєму місті, в Офрі.
І за ним чинив там перелюб увесь Ізраїль, і це стало пасткою для Гедеона та для дому його.
28
І був упокорений Мідіян перед Ізраїлевими синами, і він більш не підіймав своєї голови.
І Край мав мир сорок літ за Гедеонових днів.
29
І пішов Еруббаал, син Йоашів, та й осівся в своїм домі.
30
А в Гедеона було сімдесят синів, що походили зо стегон його, бо він мав багато жінок.
31
А наложниця його, що в Сихемі, породила йому сина й вона, а він назвав ім'я йому: Авімелех.
32
І помер Гедеон, син Йоашів, у добрій сивизні, і був похований у гробі Йоаша, батька свого, в Офрі авіезеровій.
33
І сталося, як помер Гедеон, то Ізраїлеві сини знову чинили перелюб із Ваалами, і поставили собі Ваал-Берита за бога.
34
І Ізраїлеві сини не пам'ятали Господа, Бога свого, що спасав їх від руки всіх їхніх навколишніх ворогів.
35
І не зробили вони милости з домом Єруббаала-Гедеона такої, як усе те добро, яке він зробив для Ізраїля.