- 1
- Оце слово, що було до Єремії від Господа, говорячи:
- 2
- Устань, і зійди до дому ганчара, і там почуєш слова Мої.
- 3
- І зійшов я до дому ганчара, аж ось він робить працю на кружалі.
- 4
- І в руках ганчара попсулась посудина, яку він із глини робив.
І він знову зробив з неї іншу посудину, як сподобалося ганчареві зробити.
- 5
- І було мені слово Господнє, говорячи:
- 6
- Чи не міг би зробити й Я вам, як ганчар цей, о доме Ізраїлів?
каже Господь.
Ось як глина в руці ганчара, так в руці Моїй, доме Ізраїля, й ви!
- 7
- Я часом кажу про народ та про царство, щоб вирвати його, і щоб розбити та вигубити,
- 8
- та коли цей народ, що про нього казав Я, повернеться від свого зла, то пожалую Я щодо того зла, яке думав чинити йому.
- 9
- А часом кажу про народ та про царство, щоб його збудувати та щоб посадити,
- 10
- та як він зробить зле в Моїх очах, щоб не слухатися Мого голосу, то пожалую щодо того добра, про яке говорив, що вчиню Я його.
- 11
- А тепер скажи до юдея й до мешканців Єрусалиму, говорячи: Так говорить Господь: Ось готую лихе проти вас, і задумую задум на вас, верніться ж ви кожен з дороги своєї лихої, і поліпшіть дороги свої й свої вчинки!
- 12
- Та вони відказали: Пропало!
бо ми будем ходити за своїми думками, і кожен робитиме згідно з упертістю серця свого.
- 13
- Тому так промовляє Господь: Поспитайте но ви між народами, чи хто чув, як оце?
Страшну річ учинила та діва Ізраїлева!
- 14
- Хіба сніг Лівану зійде зо скелі на полі?
Чи висохнуть води чужі та холодні, текучі?
- 15
- Бо про Мене забув Мій народ: вони кадять марноті, а та робить їм так, що вони на дорогах своїх спотикаються, на давніх путях, щоб ходити стежками, по дорозі невбитій,
- 16
- щоб свій Край учинити страхіттям, посміховищем вічним…
Кожен, хто буде проходити ним, остовпіє та буде хитати головою своєю…
- 17
- Мов вітер зо сходу, розвію Я їх перед ворогом;
потилицю, а не обличчя Я їм покажу у день їхнього горя!
- 18
- І сказали вони: Ходіть, і обміркуємо заміри на Єремію, бо не згинув Закон у священика, і рада в премудрого, а слово в пророка.
Ходіть, і удармо його язиком його власним, і не зважаймо на жодні слова його!
- 19
- Послухай мене, о мій Господи, і почуй голос моїх супротивників!
- 20
- Хіба замість доброго злим надолужено буде?
Бо яму копають вони для моєї душі…
Згадай же, що перед обличчям Твоїм я стояв, щоб добре про них говорити, щоб гнів Твій від них відвернути!
- 21
- Тому їхніх синів віддай голодові, і міццю меча викинь їх з Краю, і бодай жінки їхні дітей погубили та вдовами стали, а їхні чоловіки хай смертю повбивані будуть, юнаки їхні хай будуть побиті мечем на війні!
- 22
- Нехай чується крик з їхніх домів, бо орду Ти зненацька спровадиш на них, бо яму копали вони, щоб схопити мене, і для ніг моїх пастки поставили…
- 23
- А Ти, Господи, знаєш увесь їхній замір на мене на смерть, не прости їм провин, а гріха їхнього із-перед обличчя Свого не зітри, і хай перед Тобою спіткнуться вони, зроби поміж ними оце під час гніву Свого!
|