1
І було мені слово Господнє, говорячи:
2
Іди, і проголоси до вух дочки Єрусалиму, говорячи: Так говорить Господь: Я згадав тобі ласку юнацтва твого, ту любов, коли ти наречена була та за Мною ходила в пустині, в землі незасіяній.
3
Ізраїль то святість для Господа, початок врожаю Його.
Всі, що їли його, завинили, зло прийде на них, говорить Господь.
4
Послухайте слова Господнього, доме Яковів та всі роди дому Ізраїля!
5
Так говорить Господь: яку кривду знайшли батьки ваші в Мені, що вони віддалились від Мене й пішли за марнотою, і стали марними?
6
І не спитали вони: де Господь, що нас вивів із краю єгипетського, що провадив Він нас по пустині, по землі степовій, повній ям, по краю сухому та темному, по краю, що в ньому ніхто не ходив, і що там не осілась людина?
7
І впровадив Я вас до родючого Краю, щоб їсти плоди його й добра його.
І ви прибули й занечистили землю Мою, і зробили гидотою спадщину Мою…
8
Священики не повіли: де Господь?
А ті, хто тримає Закона, Мене не пізнали, і пастирі повідпадали від Мене, а пророки Ваалом пророкували, та за тими пішли, хто вам не допоможе
9
Тому то судитися буду ще з вами, говорить Господь, і з синами синів ваших буду судитись!
10
Бо перейдіть острови хіттеян, і побачте, і до Кедару пошліть, та пригляньтеся добре й побачте, чи було там таке, як оце?
11
Чи змінив люд богів, хоч не Бог вони?
А народ Мій змінив свою славу на те, що не помагає!…
12
Здивуйтеся цим, небеса, і затремтіть, і злякайтесь над міру, говорить Господь!
13
Бо дві речі лихі Мій народ учинив: покинули Мене, джерело живої води, щоб собі подовбати водозбори, водозбори поламані, що води не тримають.
14
Чи Ізраїль Мій раб?
Чи він теж кріпак, народжений вдома?
Чому ж здобиччю він?
15
На нього ревуть левчуки, видають голос свій, і його Край обернули в пустиню, спалили міста його, так що немає мешканця
16
Також сини Мемфіса й Тахпенеса на черепі паслися в тебе.
17
Чи ж зробило тобі це не те, що покинув ти Господа, Бога свого, що провадив тебе по дорозі?
18
І тепер що тобі до дороги в Єгипет?
Щоб пити воду з Шіхору?
І що тобі до дороги в Ашшур?
Щоб пити воду з Ріки?
19
Хай карає тебе твоє зло, і відступства твої хай картають тебе, і пізнай та побач, що лихе та гірке це, що кинув ти Господа, Бога свого, і страху Мого над тобою нема, говорить Господь, Бог Саваот.
20
Бо віддавна зламала ти, дочко Сіону, ярмо своє, пірвала свої поворозки й сказала: Не буду служити!
Бо на кожному взгір'ї високому, і під кожним зеленим деревом ти клалась блудницею
21
А Я ж посадив був тебе виноградом добірним, увесь він насіння правдиве!
І як ти змінилась Мені на виродка винограду чужого?
22
Тому то хоч би ти й помилася лугом, і мила багато собі зажила б, проте плямою буде вина твоя перед обличчям Моїм, говорить Господь Бог!
23
Як ти зможеш сказати: Я не стала нечистою, за Ваалами я не ходила?
Подивись на дорогу свою, у долині, чого ти наробила, пустотлива верблюдко, що крутиш дороги свої!
24
Ти як дика ослиця, яка до пустині привикла, що вітер втягає в жаданні своєї душі, хто заверне її в час її похотливости?
Усі, хто шукає її, не помучаться, знайдуть її в її місяці!
25
Стримуй ногу свою, щоб не бути їй босою, і від прагнення горло своє.
А ти кажеш: Пропало, вже ні, бо я покохала чужих і за ними піду
26
Як для злодія сором, коли буде зловлений, так себе осоромив Ізраїлів дім, вони та царі їхні, їхні зверхники, й їхні священики, й їхні пророки,
27
що говорять до дерева: Ти батько мій, а до каменя: Ти мене породив.
Бо до Мене вони повернулись плечима, а не обличчям, а за час свого лиха говорять: Устань та спаси нас!
28
А де ж твої боги, яких наробив ти собі?
Хай устануть вони, якщо можуть спасти тебе в час твого лиха, бож в тебе богів, скільки міст твоїх, Юдо!
29
Чого вам зо Мною змагатися?
Усі ви відпали від Мене, говорить Господь.
30
Надармо Я бив синів ваших, науки вони не взяли, а ваших пророків ваш меч поз'їдав, немов лев той винищувач!
31
О ви, покоління, почуйте це слово Господнє: Чи пустинею був для Ізраїля Я?
Чи може землею великої темряви?
Чому ж каже народ Мій: Ми вільно буяємо, вже не прийдемо до Тебе?
32
Чи панна забуде оздобу свою, наречена про стрічки свої?
А народ Мій про Мене забув незчисленні вже дні!
33
Як ти вправно дорогу свою повела, щоб шукати кохання!
Тому то дороги свої призвичаїла ти до злочинства,
34
і навіть на полах одежі твоєї знаходиться кров душ убогих невинних, яких не зловила на вчинку гарячому, але понад усім тим
35
ти кажеш: Невинна я, Його гнів відвернувся від мене направду
Ось Я буду змагатись з тобою за те, що ти кажеш: Я не прогрішила!
36
Нащо тиняєшся ти, і міняєш дорогу свою?
Таж ти посоромлена будеш Єгиптом, як ти посоромлена від Асирії!
37
І звідти ти вийдеш, заламуючи свої руки на своїй голові, бо повідкидав Господь тих, на кого ти надіялася, і не будеш ти мати в них успіху