1
Слово, що було до Єремії від Господа по тому, як Невузар'адан, начальник царської сторожі, відпустив його з Рами, коли його він узяв, а він був закутий кайданами серед усього вигнання Єрусалиму та Юди, вигнаних до Вавилону.
2
І взяв начальник царської сторожі Єремію, та й сказав до нього: Господь, Бог твій, говорив оце зло на це місце.
3
І навів, і зробив Господь, як говорив був, бо ви згрішили Господеві, і не слухалися Його голосу, і сталася вам ця річ.
4
А тепер ось я сьогодні розковую тебе з кайданів, що на твоїх руках.
Якщо в очах твоїх добре піти зо мною до Вавилону, іди, і зверну я своє око на тебе.
А якщо зле в твоїх очах піти зо мною до Вавилону, то залишись.
Дивися, увесь Край перед тобою: куди тобі видається за добре й за справедливе піти, туди йди!
5
І коли той не навертався на це, сказав далі: То вернися до Ґедалії, сина Ахікама, сина Шафанового, якого вчинив начальником вавилонський цар над Юдиними містами, і живи з ним серед народу;
або куди тобі подобається, туди йди.
І дав йому начальник царської сторожі їжі на дорогу та дарунка, і відпустив його.
6
І прийшов Єремія до Ґедалії, сина Ахікамового, до Міцпи, й осівся з ним серед народу, позосталого в Краю.
7
А коли всі військові зверхники, що були в полі, вони та їхні люди, прочули, що цар вавилонський учинив начальником над краєм Ґедалію, сина Ахікамового, і доручив йому мужчин і жінок та дітей, і тих з бідних Краю, що не були вигнані до Вавилону,
8
то поприходили до Ґедалії до Міцпи: і Ізмаїл, син Нетаніїн, і Йоханан, та Йонатан, сини Кареахові, і Серая, син Танхуметів, і сини нетофеянина Ефая, і Єзанія, син маахеянина, вони та їхні люди.
9
І Ґедалія, син Ахікама, сина Шафанового, заприсягнувся їм та їхнім людям, говорячи: Не бійтеся служити халдеям!
Сидіть у Краї й служіть вавилонському цареві, і буде вам добре!
10
А я ось сидітиму в Міцпі, щоб заступатися за вас перед халдеями, що прийдуть до нас.
А ви збирайте вино й літні плоди та оливу, і складайте в ваш посуд, і сидіть у ваших містах, які ви зайняли!
11
І також усі юдеї, що в Моаві й серед Аммонових синів, і в Едомі, і що в усіх краях, чули, що цар вавилонський полишив частину в Юді, і що вчинив над ними начальником Ґедалію, сина Ахікама, сина Шафанового.
12
І вернулися всі юдеї зо всіх тих місць, куди були порозігнані, і прийшли до Юдиного краю, до Ґедалії до Міцпи, і зібрали вина та літніх плодів дуже багато.
13
А Йоханан, син Кареахів, та всі військові зверхники, що були на полі, прийшли до Ґедалії до Міцпи,
14
та й сказали до нього: Чи справді ти знаєш, що Бааліс, цар Аммонових синів, послав Ізмаїла, сина Нетаніїного, щоб убити тебе?
Та не повірив їм Ґедалія, син Ахікамів.
15
А Йоханан, син Кареахів, сказав таємно до Ґедалії в Міцпі, говорячи: Нехай я піду й уб'ю Ізмаїла, сина Нетаніїного, і ніхто про це не довідається.
Нащо мають забити тебе, і буде розпорошений увесь Юда, зібраний до тебе, і погине останок Юди?
16
І сказав Ґедалія, син Ахікамів, до Йоханана, сина Кареахового: Не роби цієї речі, бо лжу ти говориш на Ізмаїла!