1
Промовивши це, Ісус вийшов із учнями Своїми на той бік потоку Кедрону, де був сад, до якого ввійшов Він та учні Його.
2
Але й Юда, що видав Його, знав те місце, бо там часто збирались Ісус й Його учні.
3
Отож Юда, узявши відділ війська та службу від первосвящеників і фарисеїв, приходить туди із смолоскипами, та з ліхтарями, та з зброєю.
4
А Ісус, усе відавши, що з Ним статися має, виходить та й каже до них: Кого ви шукаєте?
5
Йому відповіли: Ісуса Назарянина.
Він говорить до них: Це Я…
А стояв із ними й Юда, що видав Його.
6
І як тільки сказав їм: Це Я, вони подалися назад, та й на землю попадали
7
І Він знов запитав їх: Кого ви шукаєте?
Вони ж відказали: Ісуса Назарянина.
8
Ісус відповів: Я сказав вам, що це Я…
Отож, як Мене ви шукаєте, то дайте оцим відійти,
9
щоб збулося те слово, що Він був сказав: Я не втратив нікого із тих, кого дав Ти Мені.
10
Тоді Симон Петро, меча мавши, його вихопив, і рубонув раба первосвященика, і відтяв праве вухо йому.
А рабу на ім'я було Малх.
11
Та промовив Ісус до Петра: Всунь у піхви меча!
Чи ж не мав би Я пити ту чашу, що Отець дав Мені?
12
Відділ же війська та тисяцький і служба юдейська схопили Ісуса, і зв'язали Його,
13
і повели Його перше до Анни, бо тестем доводивсь Кайяфі, що первосвящеником був того року.
14
Це ж був той Кайяфа, що порадив юдеям, що ліпше померти людині одній за народ.
15
А Симон Петро й інший учень ішли за Ісусом слідом.
Той же учень відомий був первосвященикові, і ввійшов у двір первосвящеників із Ісусом.
16
А Петро за ворітьми стояв.
Тоді вийшов той учень, що відомий був первосвященикові, і сказав воротарці, і впровадив Петра.
17
І питає Петра воротарка служниця: Ти хіба не з учнів Цього Чоловіка?
Той відказує: Ні!
18
А раби й служба, розклавши огонь, стояли та й грілися, бо був холод.
І Петро стояв із ними та грівся.
19
А первосвященик спитався Ісуса про учнів Його, і про науку Його.
20
Ісус Йому відповідь дав: Я світові явно казав.
Я постійно навчав у синагозі й у храмі, куди всі юдеї збираються, а таємно нічого Я не говорив.
21
Чого ти питаєш Мене?
Поспитайся тих, що чули, що Я їм говорив.
Отже, знають вони, про що Я говорив.
22
А як Він це сказав, то один із присутньої там служби вдарив Ісуса в щоку, говорячи: То так відповідаєш первосвященикові?
23
Ісус йому відповідь дав: Якщо зле Я сказав, покажи, що то зле;
коли ж добре, за що Мене б'єш?
24
І відіслав Його Анна зв'язаним первосвященикові Кайяфі.
25
А Симон Петро стояв, гріючись.
І сказали до нього: Чи й ти не з учнів Його?
Він відрікся й сказав: Ні!
26
Говорить один із рабів первосвященика, родич тому, що йому Петро вухо відтяв: Чи тебе я не бачив у саду з Ним?
27
І знову відрікся Петро, і заспівав півень хвилі тієї
28
А Ісуса ведуть від Кайяфи в преторій.
Був же ранок.
Та вони не ввійшли до преторія, щоб не опоганитись, а щоб їсти пасху.
29
Тоді вийшов Пилат назовні до них і сказав: Яку скаргу приносите ви на Цього Чоловіка?
30
Вони відповіли та й сказали йому: Коли б Цей злочинцем не був, ми б Його тобі не видавали.
31
А Пилат їм сказав: Візьміть Його, та й за вашим Законом судіть Його.
Юдеї сказали йому: Нам не вільно нікого вбивати,
32
щоб збулося Ісусове слово, що його Він прорік, зазначаючи, якою то смертю Він має померти.
33
Тоді знову Пилат увійшов у преторій, і покликав Ісуса, і до Нього сказав: Чи Ти Цар Юдейський?
34
Ісус відповів: Чи від себе самого питаєш ти це, чи то інші тобі говорили про Мене?
35
Пилат відповів: Чи ж юдеянин я?
Твій народ та первосвященики мені Тебе видали.
Що таке Ти вчинив?
36
Ісус відповів: Моє Царство не із світу цього.
Якби із цього світу було Моє Царство, то служба Моя воювала б, щоб не виданий був Я юдеям.
Та тепер Моє Царство не звідси
37
Сказав же до Нього Пилат: Так Ти Цар?
Ісус відповів: Сам ти кажеш, що Цар Я.
Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засвідчити правду.
І кожен, хто з правди, той чує Мій голос.
38
Говорить до Нього Пилат: Що є правда?
І сказавши оце, до юдеїв знов вийшов, та й каже до них: Не знаходжу Я в Ньому провини ніякої.
39
Та ви маєте звичай, щоб я випустив вам одного на Пасху.
Чи хочете отже, відпущу вам Царя Юдейського?
40
Та знову вони зняли крик, вимагаючи: Не Його, а Варавву!
А Варавва був злочинець.