1
А дня першого в тижні, рано вранці, як ще темно було, прийшла Марія Магдалина до гробу, та й бачить, що камінь від гробу відвалений.
2
Тож біжить вона та й прибуває до Симона Петра, та до другого учня, що Ісус його любив, та й каже до них: Взяли Господа з гробу, і ми не знаємо, де поклали Його!
3
Тоді вийшов Петро й другий учень, і до гробу пішли.
4
Вони ж бігли обидва укупі, але другий той учень попереду біг, хутчіш від Петра, і перший до гробу прибув.
5
І, нахилившися, бачить лежить плащаниця
Але він не ввійшов.
6
Прибуває і Симон Петро, що слідком за ним біг, і входить до гробу, і плащаницю оглядає, що лежала,
7
і хустка, що була на Його голові, лежить не з плащаницею, але осторонь, згорнена, в іншому місці
8
Тоді ж увійшов й інший учень, що перший до гробу прибув, і побачив, і ввірував.
9
Бо ще не розуміли з Писання вони, що Він має воскреснути з мертвих.
10
І учні вернулися знову до себе.
11
А Марія стояла при гробі назовні та й плакала.
Плачучи, нахилилась до гробу.
12
І бачить два Анголи, що в білім сиділи, один у головах, а другий у ніг, де лежало Ісусове тіло
13
І говорять до неї вони: Чого плачеш ти, жінко?
Та відказує їм: Узяли мого Господа, і я не знаю, де Його поклали
14
І, сказавши оце, обернулась назад, і бачить Ісуса, що стояв, та вона не пізнала, що то Ісус
15
Промовляє до неї Ісус: Чого плачеш ти, жінко?
Кого ти шукаєш?
Вона ж, думаючи, що то садівник, говорить до Нього: Якщо, пане, узяв ти Його, то скажи мені, де поклав ти Його, і Його я візьму!
16
Ісус мовить до неї: Маріє!
А вона обернулася та по-єврейському каже Йому: Раббуні!
цебто: Учителю мій!
17
Говорить до неї Ісус: Не торкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця.
Але йди до братів Моїх та їм розповіж: Я йду до Свого Отця й Отця вашого, і до Бога Мого й Бога вашого!
18
Іде Марія Магдалина, та й учням звіщає, що бачила Господа, і Він це їй сказав
19
Того ж дня дня першого в тижні, коли вечір настав, а двері, де учні зібрались були, були замкнені, бо боялись юдеїв, з'явився Ісус, і став посередині, та й промовляє до них: Мир вам!
20
І, сказавши оце, показав Він їм руки та бока.
А учні зраділи, побачивши Господа.
21
Тоді знову сказав їм Ісус: Мир вам!
Як Отець послав Мене, і Я вас посилаю!
22
Сказавши оце, Він дихнув, і говорить до них: Прийміть Духа Святого!
23
Кому гріхи простите, простяться їм, а кому затримаєте, то затримаються!
24
А Хома, один з Дванадцятьох, званий Близнюк, із ними не був, як приходив Ісус.
25
Інші ж учні сказали йому: Ми бачили Господа!…
А він відказав їм: Коли на руках Його знаку відцвяшного я не побачу, і пальця свого не вкладу до відцвяшної рани, і своєї руки не вкладу до боку Його, не ввірую!
26
За вісім же день знов удома були Його учні, а з ними й Хома.
І, як замкнені двері були, прийшов Ісус, і став посередині та й проказав: Мир вам!
27
Потім каже Хомі: Простягни свого пальця сюди, та на руки Мої подивись.
Простягни й свою руку, і вклади до боку Мого.
І не будь ти невіруючий, але віруючий!
28
А Хома відповів і сказав Йому: Господь мій і Бог мій!
29
Промовляє до нього Ісус: Тому ввірував ти, що побачив Мене?
Блаженні, що не бачили й увірували!
30
Багато ж і інших ознак учинив був Ісус у присутності учнів Своїх, що в книзі оцій не записані.
31
Це ж написано, щоб ви ввірували, що Ісус є Христос, Божий Син, і щоб, віруючи, життя мали в Ім'я Його!