1
Був чоловік у країні Уц, на ім'я йому Йов.
І був чоловік цей невинний та праведний, і він Бога боявся, а від злого втікав.
2
І народилися йому семеро синів та три дочки.
3
А маєток його був: сім тисяч худоби дрібної, і три тисячі верблюдів, і п'ять сотень пар худоби великої, і п'ять сотень ослиць та дуже багато рабів.
І був цей чоловік більший від усіх синів сходу.
4
А сини його ходили один до одного, і справляли гостину в домі того, чий був день.
І посилали вони, і кликали трьох своїх сестер, щоб їсти та пити із ними.
5
І бувало, як миналося коло бенкетних днів, то Йов посилав за дітьми й освячував їх, і вставав він рано вранці, і приносив цілопалення за числом їх усіх, бо Йов казав: Може згрішили сини мої, і зневажили Бога в серці своєму.
Так робив Йов по всі дні.
6
І сталося одного дня, і поприходили Божі сини, щоб стати при Господі.
І прийшов поміж ними й сатана.
7
І сказав Господь до сатани: Звідки ти йдеш?
А сатана відповів Господеві й сказав: Я мандрував по землі та й перейшов її.
8
І сказав Господь до сатани: Чи звернув ти увагу на раба Мого Йова?
Бо немає такого, як він, на землі: муж він невинний та праведний, що Бога боїться, а від злого втікає.
9
І відповів сатана Господеві й сказав: Чи ж Йов дармо боїться Бога?
10
Чи ж Ти не забезпечив його, і дім його, і все, що його?
Чин його рук Ти поблагословив, а маєток його поширився по краю.
11
Але простягни тільки руку Свою, і доторкнися до всього, що його, чи він не зневажить Тебе перед лицем Твоїм?
12
І сказав Господь до сатани: Ось усе, що його, у твоїй руці, тільки на нього самого не простягай своєї руки!
І пішов сатана від лиця Господнього.
13
І сталося одного дня, коли сини його та дочки його їли та вино пили в домі свого первородженого брата,
14
то прибіг до Йова посланець та й сказав: Худоба велика орала, а ослиці паслися при них.
15
Аж тут напали сабеї й позабирали їх, а слуг повбивали вістрям меча.
І втік тільки я сам, щоб донести тобі…
16
Він ще говорив, аж прибігає інший та й каже: З неба спав Божий огонь, і спалив отару та слуг, та й пожер їх…
А втік тільки я сам, щоб донести тобі…
17
Він ще говорив, аж біжить ще інший та й каже: Халдеї поділилися на три відділи, і напали на верблюдів, та й позабирали їх, а слуг повбивали вістрям меча…
І втік тільки я сам, щоб донести тобі…
18
Поки він говорив, аж надбігає ще інший та й каже: Сини твої та дочки твої їли та вино пили в домі свого первородженого брата.
19
Аж раптово надійшов великий вітер з боку пустині, та й ударив на чотири роги дому, і він упав на юнаків, і вони повмирали…
І втік тільки я сам, щоб донести тобі…
20
І встав Йов, і роздер плаща свого, й обстриг свою голову, та й упав на землю, і поклонився,
21
та й сказав: Я вийшов нагий із утроби матері своєї, і нагий повернусь туди, в землю!
Господь дав, і Господь узяв…
Нехай буде благословенне Господнє Ім'я!
22
При всьому цьому Йов не згрішив, і не сказав на Бога нічого безумного!