1
Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, та й усе зауважило
2
Як знаєте ви знаю й я, я не нижчий від вас,
3
і я говоритиму до Всемогутнього, і переконувати хочу Бога!
4
Та неправду куєте тут ви, лікарі непутящі ви всі!
5
О, коли б ви насправді мовчали, то вам це за мудрість було б!…
6
Послухайте но переконань моїх: і вислухайте заперечення уст моїх.
7
Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити оману про Нього?
8
Чи будете ви уважати на Нього?
Чи за Бога на прю постаєте?
9
Чи добре, що вас Він дослідить?
Чи як з людини сміються, так будете ви насміхатися з Нього?
10
Насправді Він вас покарає, якщо будете ви потурати таємно особі!
11
Чи ж велич Його не настрашує вас, і не нападає на вас Його страх?
12
Ваші нагадування це прислів'я із попелу, ваші башти це глиняні башти!
13
Мовчіть передо мною, а я говоритиму, і нехай щобудь прийде на мене!
14
Нащо дертиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу в свою руку?
15
Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, але перед обличчям Його про дороги свої сперечатися буду!
16
І це мені буде спасінням, бо перед обличчя Його не підійде безбожний.
17
Направду послухайте слова мого, а моє це освідчення в ваших ушах нехай буде.
18
Ось я суд спорядив, бо я справедливий, те знаю!
19
Хто той, що буде зо мною провадити прю?
Бо тепер я замовк би й помер би…
20
Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого я не буду ховатись:
21
віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жахає!…
22
Тоді клич, а я відповідатиму, або я говоритиму, Ти ж мені відповідь дай!
23
Скільки в мене провин та гріхів?
Покажи Ти мені мій переступ та гріх мій!
24
Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі ворогом?
25
Чи Ти будеш страхати завіяний вітром листок?
Чи Ти соломину суху будеш гнати?
26
Бо Ти пишеш на мене гіркоти й провини мого молодечого віку даєш на спадок мені,
27
і в кайдани заковуєш ноги мої, і всі дороги мої стережеш, назирці ходиш за мною,
28
і він розпадається, мов та трухлявина, немов та одежа, що міль її з'їла!…