1
Для чого часи не заховані від Всемогутнього?
Ті ж, що знають Його, Його днів не побачать!
2
Пересовують межі безбожні, стадо грабують вони та пасуть,
3
займають осла в сиротини, беруть у заставу вола від удовиць,
4
вони бідних з дороги спихають, разом мусять ховатися збіджені краю
5
Тож вони, бідарі, немов дикі осли на пустині, виходять на працю свою, здобичі шукаючи, степ йому хліба дає для дітей
6
На полі вночі вони жнуть, і збирають собі виноград у безбожного,
7
наго ночують вони, без одежі, і не мають вкриття собі в холоді,
8
мокнуть від зливи гірської, а заслони не маючи, скелю вони обіймають
9
Сироту відривають від перс, і в заставу беруть від убогого
10
Ходять наго вони, без вбрання, і голодними носять снопи.
11
Хоч між мурами їхніми роблять оливу, топчуть чавила, та прагнуть вони!
12
Стогнуть люди із міста, і кричить душа вбиваних, а Бог на це зло не звертає уваги
13
Вони проти світла бунтують, не знають доріг Його, і на стежках Його не сидять.
14
На світанку встає душогуб, замордовує бідного та злидаря, а ніч він проводить, як злодій
15
А перелюбника око чекає смеркання, говорячи: Не побачить мене жодне око!
і заслону кладе на обличчя
16
Підкопуються під доми в темноті, замикаються вдень, світла не знають вони,
17
бо ранок для них усіх разом то темрява, і знають вони жахи темряви
18
Такий легкий він на поверхні води, на землі їхня частка проклята, не вернеться він на дорогу садів-виноградів
19
Як посуха та спека їдять сніжну воду, так шеол поїсть грішників!
20
Забуде його лоно матері, буде жерти черва його, мов солодощі, більше не буде він згадуваний, і безбожник поламаний буде, мов дерево!…
21
Чинить зло для бездітної він, щоб вона не родила, і вдовиці не зробить добра.
22
А міццю своєю він тягне могутніх, коли він встає, то ніхто вже не певний свойого життя!
23
Бог дає йому все на безпеку, і на те він спирається, та очі Його бачать їхні дороги:
24
підіймуться трохи й немає вже їх, бо понижені
Як усе, вони гинуть, і зрізуються, немов та колоскова головка
25
Якщо ж ні, то хто зробить мене неправдомовцем, а слово моє на марноту оберне?