1
Але слухай но, Йове, промови мої, і візьми до ушей всі слова мої.
2
Ось я уста свої відкриваю, в моїх устах говорить язик мій.
3
Простота мого серця слова мої, і висловлять ясно знання мої уста.
4
Дух Божий мене учинив, й оживляє мене Всемогутнього подих.
5
Якщо можеш, то дай мені відповідь, вишикуйсь передо мною, постався!
6
Тож Божий і я, як і ти, з глини витиснений теж і я!
7
Ото страх мій тебе не настрашить, і не буде тяжкою рука моя на тобі.
8
Отож, говорив до моїх ушей ти, і я чув голос слів:
9
Чистий я, без гріха, я невинний, і немає провини в мені!
10
Оце Сам Він причини на мене знаходить, уважає мене Собі ворогом.
11
У кайдани закув мої ноги, усі стежки мої Він стереже
12
Ось у цьому ти не справедливий!
Відповім я тобі, бо більший же Бог за людину!
13
Чого Ти із Ним сперечаєшся, що про всі Свої справи Він відповіді не дає?
14
Бо Бог промовляє і раз, і два рази, та людина не бачить того:
15
у сні, у видінні нічному, коли міцний сон на людей нападає, в дрімотах на ложі,
16
тоді відкриває Він ухо людей, і настрашує їх осторогою,
17
щоб відвести людину від чину її, і Він гордість від мужа ховає,
18
щоб від гробу повстримати душу його, а живая його щоб не впала на ратище.
19
І карається хворістю він на постелі своїй, а в костях його сварка міцна.
20
І жива його бридиться хлібом, а душа його стравою влюбленою.
21
Гине тіло його, аж не видно його, і вистають його кості, що перше не видні були.
22
І до гробу душа його зближується, а живая його до померлих іде.
23
Якщо ж Ангол-заступник при нім, один з тисячі, щоб представити людині її правоту,
24
то Він буде йому милосердний та й скаже: Звільни ти його, щоб до гробу не йшов він, Я викуп знайшов.
25
Тоді відмолодиться тіло його, поверне до днів його юности.
26
Він благатиме Бога, й його Собі Він уподобає, і обличчя його буде бачити з окликом радости, і чоловікові верне його справедливість.
27
Він дивитиметься на людей й говоритиме: Я грішив був і правду кривив, та мені не відплачено.
28
Він викупив душу мою, щоб до гробу не йшла, і буде бачити світло живая моя.
29
Бог робить це все двічі-тричі з людиною,
30
щоб душу її відвернути від гробу, щоб він був освітлений світлом живих.
31
Уважай, Йове, слухай мене, мовчи, а я промовлятиму!
32
Коли маєш слова, то дай мені відповідь, говори, бо бажаю твого оправдання.
33
Якщо ні ти послухай мене;
помовчи, й я навчу тебе мудрости!