1
І далі Елігу казав:
2
Почекай мені трохи, й тобі покажу, бо ще є про Бога слова.
3
Зачну викладати я здалека, і Творцеві своєму віддам справедливість.
4
Бо справді слова мої не неправдиві, я з тобою безвадний в знанні.
5
Таж Бог сильний, і не відкидає нікого, Він міцний в силі серця.
6
Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає.
7
Від праведного Він очей Своїх не відвертає, але їх садовить з царями на троні назавжди, і вони підвищаються.
8
А як тільки вони ланцюгами пов'язані, і тримаються в путах біди,
9
то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало.
10
Відкриває Він ухо їх для остороги, та велить, щоб вернулися від беззаконня.
11
Якщо тільки послухаються, та стануть служити Йому, покінчать вони свої дні у добрі, а роки свої у приємнощах.
12
Коли ж не послухаються, то наскочать на ратище, і покінчать життя без знання.
13
А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх.
14
У молодості помирає душа їх, а їхня живая поміж блудниками.
15
Він визволяє убогого з горя його, а в переслідуванні відкриває їм ухо.
16
Також і тебе Він би вибавив був із тісноти на широкість, що в ній нема утиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне товщу було б.
17
Та правом безбожного ти переповнений, право ж та суд підпирають людину.
18
Отож лютість нехай не намовить тебе до плескання в долоні, а окуп великий нехай не заверне з дороги тебе.
19
Чи в біді допоможе твій зойк та всі зміцнення сили?
20
Не квапся до ночі тієї, коли вирвані будуть народи із місця свого.
21
Стережись, не звертайся до зла, яке замість біди ти обрав.
22
Отож, Бог найвищий у силі Своїй, хто навчає, як Він?
23
Хто дорогу Його Йому вказувати буде?
І хто скаже: Ти кривду зробив?
24
Пам'ятай, щоб звеличувати Його вчинок, про якого виспівують люди,
25
що його бачить всяка людина, чоловік приглядається здалека.
26
Отож, Бог великий та недовідомий, і недослідиме число Його літ!
27
Бо стягає Він краплі води, і дощем вони падають з хмари Його,
28
що хмари спускають його, і спадають дощем на багато людей.
29
Також хто зрозуміє розтягнення хмари, грім намету Його?
30
Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і морську глибінь закриває,
31
бо ними Він судить народи, багато поживи дає.
32
Він тримає в руках Своїх блискавку, і керує її проти цілі.
33
Її гуркіт звіщає про неї, і прихід її відчуває й худоба.